Анотація до роботи:

Волвенко П.В. Діяльність Конституційного Суду України щодо тлумачення Конституції: теоретичний аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю
12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2005.

У дисертації досліджуються загальнотеоретичні та практичні питання офіційного тлумачення Конституції Конституційним Судом України. Проаналізовано мовно-комунікативні фактори, які викликають необхідність тлумачення норм Конституції та законодавства і обґрунтовують онтологію повноважень КСУ щодо тлумачення Конституції. Уточнено мету тлумачення правової норми з урахуванням структури правовідносин та поняття норми права. Узагальнено мовно-логічні функції актів тлумачення КСУ в контексті поняття належної правової комунікації. Проаналізовано специфічні мовно-логічні характеристики норм Конституції, які створюють труднощі їх емпіричної інтерпретації. Узагальнено стратегії інтерпретації норм Конституції. Проаналізовано теорії і методи тлумачення та їх співвідношення з правовими доктринами природного та позитивного права. Висвітлено роль інтерпретації правових норм в юридичній процедурі з погляду відповідності поняттю належного дискурсу. Узагальнено мовно-логічні деструктивні та конструктивні компоненти, які характеризують стиль сучасної правоінтерпретаційної практики на підставі порівняння вітчизняних та європейських традицій.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий мовно-комунікативний підхід у теорії тлумачення Конституції та законодавства на підставі теоретичних та практичних проблем інтерпретаційної практики Конституційного Суду України.

З висновків, зроблених у дисертації, найбільш загальними та важливими є такі:

1) розроблено методологічний підхід, відповідно до якого правова система досліджується на базисному рівні як мовна правова комунікація (правовий дискурс) демократичної правової держави, у структурі якої правоінтерпретаційна діяльність виконує мовно-логічні (комунікативні) функції;

2) розроблено методологічний підхід, відповідно до якого конвенційна природа мови визначається відправною ознакою, яка обумовлює відповідні комунікативні (дискурсивні) якості, притаманні тлумаченню права (юридичних текстів);

3) обґрунтовано, що онтологія повноважень КСУ щодо тлумачення Конституції визначається функціями правоінтерпретаційної діяльності у структурі механізму правового регулювання як мовної правової комунікації, а саме: висновки та рішення КСУ є публічною мовною формою юридичної аргументації, тобто є демонстрацією „смислу” норми права, який реально застосовується для вирішення справи;

4) доведено, що мовно-комунікативна функція актів тлумачення КСУ полягає в тому, що вони: а) дають можливість раціонально розуміти юридичне обґрунтування рішення; б) дають можливість оскаржити рішення щодо обґрунтованості чи правильності тлумачення закону відповідно до Конституції; в) є репрезентацією застосування норм Конституції до конкретних життєвих обставин, до конкретних фізичних та юридичних осіб; г) є засобом упровадження принципу однаковості розуміння положень КУ під час розгляду судами конкретних справ, що є основою конституційного принципу рівності;

5) доведено, що фактична дія Конституції як Основного Закону держави пов’язана із принципом прямої дії (ст. 8 КУ), у свою чергу, правоінтерпретаційна діяльність КСУ (яка є засобом мовно-комунікативних функцій актів тлумачення) забезпечує реалізацію принципу прямої дії Конституції;

6) доведено, що: а) акти тлумачення (висновки та рішення) КСУ, щодо юридичного аналізу, мають ознаки прецеденту, але й мають певні відмінності у порівнянні з поняттям прецеденту в англо-американській правовій системі; б) у порівняльно-правовому аспекті визнання в правовій системі України „прецедентного права”, створеного діяльністю КСУ, не повинно розглядатись як факт, не сумісний з правовою системою романо-германського типу; в) у контексті теорії розподілу влади акти тлумачення КСУ виконують функцію „стримувань і противаг”, оскільки захищають мовну правову комунікацію (дискурс) від надмірного втручання політичного дискурсу, в якому домінує неюридична аргументація; г) відповідно до теорії дискурсу, комунікативної теорії та герменевтики інтерпретаційні акти КСУ виконують мовно-комунікативну функцію реалізації металогічних правил судової практики (однаковість, послідовність, визначеність, передбачуваність, рівність перед законом, відповідність відправним принципам права);

7) доведено, що норми Конституції мають свої специфічні ознаки, які характеризують особливості юридичної техніки текстуальної (мовно-логічної) форми їх викладення (абстрактність, фрагментарність, негативне визначення, бланкетність юридичних понять тощо), які об’єктивно обумовлюються вимогами мовно-логічної техніки формулювання загальних правил; для належної інтерпретації норм Конституції важливою є класифікація понять згідно із формальною логікою на „абстрактні” та „загальні”, кожен із зазначених видів потребує відповідної методологічної стратегії інтерпретативного розгортання поняття;

8) обґрунтовано, що базовим елементом застосування способів, прийомів тощо тлумачення Конституції виступає правовий та політичний контекст; результат тлумачення норм Конституції залежить від таких компонентів: а) політичних цілей та цінностей, б) правових теорій, в) концепцій тлумачення, у контексті яких застосовуються способи тлумачення;

9) обґрунтовано, що можливість (та ефективність) реалізації права на судовий захист порушених прав і свобод пов’язана не лише з наявністю законодавчих норм, але й з певним (належним) стилем та традиціями юридичної практики, основним компонентом якої є „юридична мова та логіка” інтерпретаційної діяльності.

Запропоновано такі напрями вдосконалення механізму реалізації Конституції згідно із теорією тлумачення:

1) удосконалення вітчизняної теорії тлумачення права щодо несуперечності та відповідності таким фундаментальним теоріям, як теорії мовної комунікації, демократії, правової держави, основних прав і свобод людини та громадянина;

2) визнання необхідності поточної офіційної публікації всіх рішень та у повному обсязі КСУ, ВСУ, вищих спеціалізованих судів, апеляційних судів для належного функціонування правової системи України;

3) урахування в концепції розбудови демократичної, правової та соціальної держави України не лише реформи законодавства відповідно до „європейських стандартів”, але й реформи стилю юридичної практики, методики інтерпретації відповідно до європейських традицій техніки застосування (тлумачення) права, в яких можна виділити імпліцитний принцип мовної правової комунікації – „дискурсивність” („дискурсивна демократизація” держави як упровадження принципу „консенсусної демократії”).

Публікації автора:

1. Волвенко П.В. Феноменологічний аналіз прав та свобод людини і громадянина // Сучасні проблеми захисту прав людини і громадянина в умовах розбудови правової держави України в процесі правоохоронної діяльності: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ, 2000. – С. 26-32.

2. Волвенко П.В. Пряма дія Конституції України як фундаментальна гарантія прав та свобод людини і громадянина: теоретичний та практичний аспект // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки: За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції „Запорізькі правові читання”. 30.06-02.07.2004. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2004. – С. 66-70.

3. Волвенко П.В. Статус актів тлумачення (рішень і висновків) Конституційного Суду України з погляду типології правових систем // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 68-73.

4. Волвенко П.В. Акти тлумачення (рішення і висновки) Конституційного Суду України в механізмі правового регулювання з погляду теорії розподілу влади // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 136-139.

5. Волвенко П.В. Співвідношення „тлумачення права”, „юридичної логіки” та „юридичної процедури”: методологічний аспект // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2005. – Вип. 3. – С. 18-26.

6. Волвенко П.В. Юридична логіка в структурі юридичної процедури з погляду феноменології: порівняльний аспект // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДЮІ МВС при ДонНУ, 2005. – № 3. – С. 85-94.

7. Волвенко П.В. „Мета” інтерпретації в структурі поняття „тлумачення права” // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС, 2005. – № 3 (22). – С. 85-93.

8. Волвенко П.В. Мова, мовлення, мислення: феноменологічний аналіз метакатегорій // Наука. Релігія. Суспільство. – 2005. – № 12. – С. 19-27.