Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Історія науки і техніки


Новосад Наталя Миколаївна. Діяльність академіка О.Н. Соколовського (1884 - 1959 рр.) у контексті розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні : Дис... канд. наук: 07.00.07 - 2008.



Анотація до роботи:

Новосад Н.М. Діяльність академіка О.Н. Соколовського у контексті розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні (1884 – 1959 рр.) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню життєвого шляху та діяльності академіка О.Н. Соколовського. Висвітлено умови формування наукового світогляду вченого та його подальшого розвитку як дослідника та особистості. Визначено й охарактеризовано основні етапи життєвого і творчого шляху, проаналізовано, узагальнено і введено до наукового обігу мало з'ясовані та невідомі факти біографії та діяльності О.Н. Соколовського. З метою поглиблення історико-аналітичного дослідження розроблено періодизацію життя та наукової діяльності вченого. Показана роль О.Н. Соколовського як організатора вітчизняної науки та освіти. Він здійснив вагомий внесок у створення, розгортання діяльності та функціонування багатьох установ аграрного профілю: науково-дослідної кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту, Українського інституту ґрунтознавства, Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук, Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства, Харківського сільськогосподарського інституту.

Висвітлено основні напрями досліджень ученого: проблеми агрономічного ґрунтознавства, колоїдно-хімічної теорії ґрунтів, їх фізики, зокрема – структури, класифікації, картографування, педогалохімізму, хімічної меліорації й обробітку ґрунтів. Показано визначну роль О.Н. Cоколовського як педагога й організатора у становленні вищої сільськогосподарської освіти і підготовці фахівців ґрунтознавців.

1. Робота є першою у вітчизняній історіографії спробою комплексного дослідження життєвого шляху та всебічного аналізу науково-дослідної, організаційної та педагогічної діяльності видатного українського вченого та педагога, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи у 20-50-ті роки ХХ ст., теоретика і практика агроґрунтознавства, піонера колоїдної хімії ґрунтів, пропагандиста та популяризатора досягнень науки про ґрунти академіка О.Н. Соколовського. Вивчення наукового доробку вченого, проведення історіографічного аналізу сукупності праць, які висвітлюють його життєвий шлях і діяльність, систематизація та аналіз великого масиву джерел, які склали основну базу дослідження та їх комплексне використання дало можливість висвітлити життєвий шлях ученого, його організаційну та педагогічну діяльність і репрезентувати наукову спадщину О.Н. Соколовського, визначивши її місце і роль у розвитку вітчизняної та світової науки.

2. Введено до наукового обігу низку документів з фондів державних архівних установ України та Росії, що розкривають О.Н. Соколовського як особистість, вченого, педагога, організатора та популяризатора вітчизняної сільськогосподарської науки та освіти.

3. Уперше запропоновано періодизацію життя та діяльності вченого:

4. З`ясовано, що формування наукового світогляду вченого відбувалося під впливом таких видатних вчених, як М.І. Андрусова, С.Г. Навашіна, О.М. Северцова та ін. Як учень Д.М. Прянишникова і В.Р. Вільямса, О.Н. Соколовський, поєднавши у своїй науковій концепції ідеї двох видатних дослідників ґрунту, обрав свій власний шлях у науці, основою якого, за словами самого вченого, було "прагнення зміцнити агрономічне ґрунтознавство, родоначальниками якого у нас були відомі вчені Докучаєв, Костичев, Ізмаїльський та продовжувач їхньої справи – Вільямс". Він наслідував не лише наукові ідеї, а й найважливіші риси своїх наставників: наполегливість; вимогливість до себе і до інших; доброзичливість; готовність спрямувати діяльність вихованців у потрібне русло, не нав‘язуючи при цьому свою точку зору; надання молодим науковцям повної свободи вибору власного шляху в науці та стимулювання в них прагнення завжди йти цілеспрямовано крок за кроком до мети.

Наукові стосунки з видатними вченими під час навчання в Університеті Св. Володимира і ТСГА та викладацької роботи у ТСГА не тільки формували науковий світогляд О.Н. Соколовського, вони стали міцним фундаментом його наукового професіоналізму.

5. Доведено, що О.Н. Соколовський був не лише визначним теоретиком, але й талановитим організатором вітчизняної науки та освіти. На прикладі організаторської діяльності вченого висвітлено роль особистості в розвитку науки. Він зробив вагомий внесок у створення, розгортання діяльності та функціонування багатьох установ аграрного профілю: науково-дослідної кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту, Українського Інституту Ґрунтознавства, Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук, Лабораторії ґрунтознавства АН УРСР, Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства. Зазначені установи під керівництвом О.Н. Соколовського стали координаційними центрами ґрунтознавчої роботи у республіці і зробили суттєвий вклад у світову та вітчизняну сільськогосподарську науку та освіту. Під безпосереднім керівництвом Олексія Никаноровича після другої світової війни був відбудований Харківський сільськогосподарський інститут. Беззмінним директором цього навчального закладу та Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства вчений був до останніх днів життя. Обидві установи до сьогодні продовжують здійснювати його наукові задуми.

6. О.Н. Соколовський є одним із засновників сучасного агрономічного ґрунтознавства в Україні. Аналіз його наукових здобутків показав, що Олексій Никанорович – автор багатьох теоретичних розробок, які завжди знаходили практичне застосування. Визначено основні напрями досліджень ученого: проблеми агрономічного ґрунтознавства ("Ґрунтознавство (наука про ґрунти): Курс для с.-г. вузів" (1933)), колоїдно-хімічної теорії ґрунтів ("К познанию свойств коллоидальной части почвы" (1924)), їх фізики, зокрема – структури ("Структура почвы и её хозяйственная ценность" (1933),"Борьба с фильтрацией осолонцеванием ґрунтов при постройке водоемов, каналов и плотин" (1952)), класифікації ("До питання про раціональну номенклатуру генетичних поземів у ґрунтах" (1930)), картографування, педогалохімізму ("Засоленные почвы как одно из солепроявлений на земной поверхности" (1941), хімічної меліорації ("Проблема вапнування ґрунтів, еволюція і стан її у зв'язку з завданням вапнування ґрунтів України" (1932), "Значение извести для почвы" (1919), "Фосфориты и почва (к выяснению динамики почв, действующих на фосфорит)" (1925)) і обробітку ґрунтів ("Вопрос о глубине вспашки в свете агрономического почвоведения" (1937), "Нова система обробітку ґрунту й посіву" (1954)). О.Н. Соколовський розробив і обґрунтував кількісні показники використання хімічних меліорантів, розглянув колоїдний комплекс як "живу плоть" ґрунтотворного процесу. Учений ввів у науку коефіцієнт насиченості кальцієм як міру потреби ґрунтів у меліорації. О.Н. Соколовським було сформульовано уявлення про "активний" і "пасивний" мул і запропоновано методику виділення їх з ґрунту, створено нову галузь науки – колоїдно–хімічну технологію ґрунтів, яка стала важливим словом у розвитку ґрунтознавства та геотехніки. Розробив метод осолонцювання, який використовувався у створенні очисних споруд на підприємствах, проектуванні сховищ для будь-яких агресивних сполук.

7. Зазначено, що під керівництвом О.Н. Соколовського було виконано значну роботу з систематизації та опрацювання матеріалу з характеристики ґрунтового покриву УРСР для створення карт ґрунтів нового типу, зокрема оглядової ґрунтової карти України у масштабі 1:1000000 (1935 р.), яка відрізнялася цільністю та насиченістю агрономічними показниками, що надало їй великої господарської цінності. Згодом карта стала основою для наступної ґрунтової карти УССР, виданої у 1957 р. у масштабі 1:750000.

8. Визначено координаційну та методичну роль Олексія Никаноровича у проведенні великомасштабних ґрунтових обстежень колгоспів і радгоспів республіки, складанні планів ґрунтів і карт усіх господарств, районів, областей і республіки в цілому. Зазначені роботи стали основою для сучасного землевпорядкування у період проведення земельної реформи, оцінки земель (екологічної, економічної, грошової) та бонітування, складових Земельного кадастру країни.

9. Аналіз наукових здобутків академіка О.Н. Соколовського показав, що як видатний вчений він залишив неоцінений скарб, що нараховує понад 200 наукових праць, які отримали світове визнання і стали міцним фундаментом для подальших наукових розробок у різних галузях аграрної науки. Підручник "Сільськогосподарське ґрунтознавство", що неодноразово перевидавався (1927, 1933, 1935, 1938, 1954, 1956), насичений багатим фактичним матеріалом, що є актуальним і сьогодні. Це підтверджується широким використанням цього підручника у підготовці фахівців з напряму агрономії, а також посиланням на нього авторів сучасних наукових видань.

Олексій Никанорович приділяв велику увагу питанням організації сільськогосподарської справи в Україні. У статті "Сільськогосподарська наука й життя. (Уваги до проблеми організації с.-г. науки на Україні)" (1927) вчений визначив головні напрями розвитку сільськогосподарської науки, вказав на необхідність теоретичних досліджень при обов’язковому наближенні їх до практики, обґрунтував систему науково–дослідних закладів, дослідних станцій і дослідних полів, відзначив необхідність створення Академії сільськогосподарських наук як головного координаційного центру.

Вагомою основою для роботи над дисертаційним дослідженням став підготовлений нами бібліографічний покажчик, який суттєво доповнив перелік наукових праць ученого. На його базі було проведено аналіз пріоритетних напрямів роботи вченого та відтворена цілісна картина його наукових інтересів та здобутків.

10. Висвітлено визначну роль О.Н. Cоколовського як педагога і організатора у становленні вищої сільськогосподарської освіти та підготовці кадрів ґрунтознавців в Україні. Підкреслено, що перспективний науковий напрям робіт вченого, його високий інтелект, широка й різнобічна ерудиція наукового лідера визначили формування наукової школи ґрунтознавців, яку в колишньому Радянському Союзі називали Харківською, а частіше Українською школою ґрунтознавців.

11. Розкрито особливості наукової школи академіка О.Н. Соколовського, окреслено її наукову тематику, значний внесок у розвиток світової та вітчизняної ґрунтознавчої науки. Встановлено, що наукова школа академіка О.Н. Соколовського дала путівку у життя школам багатьох його учнів: О.М. Грінченка, Г.С. Гриня, М.К. Крупського, О.М. Можейка, С.С. Соболєва, М.І. Лактіонова, С.Т. Вознюка, Д.Г. Тихоненка, В.І. Канівця, М.К. Шикули, В.В. Медведєва, Б.С. Носка, Р.С. Трускавецького, В.Д. Мухи та інших, що свідчить про її довголіття й життєву силу. Наукова школа О.Н. Соколовського має великий авторитет у світі в галузі ґрунтознавства, вагомий науковий потенціал та значущість отриманих результатів, а також високу наукову кваліфікацію дослідників, яким належить значний внесок в аграрну науку. Її вихованці (магістри, доктори філософії) працюють у 75 країнах Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.