Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Ветеринарне акушерство


Салецька Ольга Вікторівна. Діагностика, терапія і профілактика серозного маститу у свиноматок : дис... канд. вет. наук: 16.00.07 / Сумський національний аграрний ун-т. — Суми, 2007. — 166арк. — Бібліогр.: арк. 127-148.



Анотація до роботи:

Салецька О.В. Діагностика, терапія і профілактика серозного маститу у свиноматок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2008.

Дисертація присвячена визначенню поширення, причин виникнення й особливостей перебігу клінічно вираженого маститу в свиноматок та обґрунтуванню прогностичних критеріїв ранньої діагностики серозного маститу, а також застосуванню різних схем патогенетичної терапії і профілактики серозного маститу у свиноматок в умовах спецгоспу із виробництва свинини.

Встановлено, що кількість основних свиноматок із клінічно вираженим маститом становила 13,2%, а перевірюваних – 14,0% від загальної кількості досліджених тварин. З клінічних форм маститу найчастіше реєстрували серозну – 90,1% у основних та 88,4% у перевірюваних від загальної кількості випадків клінічно вираженого маститу.

За умов розвитку серозного маститу в крові свиноматок уже на 113-у добу поросності реєструється підвищений, у порівнянні з клінічно здоровими, вміст загального білка, серомукоїдів, лужної фосфатази та знижений рівень загальних імуноглобулінів і пролактину, а через 3-и години після родів з’являється С-реактивний білок, що можна вважати діагностично-прогностичними критеріями розвитку серозного маститу.

Доведено, що в секреті уражених молочних залоз збільшується кількість нейтрофілів, гістіоцитів і моноцитів.

У порівняльному аспекті, із науковим обґрунтуванням, вивчена терапевтична та економічна ефективність різних схем патогенетичної терапії свиноматок хворих на серозний мастит та динаміка змін метаболічних показників крові під час лікування.

Найкращий терапевтичний ефект при серозному маститі має коротка новокаїнова блокада нервів молочної залози за Д.Д. Логвіновим із введенням в простір між черевною стінкою й пакетом молочної залози 0,25% розчину новокаїну у дозі 40 мл з додаванням до нього 1 мл 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 24 години. Середній строк одужання свиноматок при цьому складає 3,5 доби, відсоток одужання від 86 до 97%, збереженість поросят до відлучення – від 75 до 80%. Економічна ефективність даного методу становить 177,15 грн. на одну свиноматку.

На підставі отриманого найкращого терапевтичного ефекту, обумовленого гідрокортизоном, була проведена апробація його використання із метою профілактики серозного маститу. Виробничий дослід із застосуванням у дослідних групах внутрішньом’язового введення 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату в дозі 2 мл дворазово (перше введення на 113 добу поросності, друге – через годину після виведення останнього посліду) довів ефективність й доцільність використання запропонованого методу медикаментозної профілактики серозного маститу. Про це свідчить зниження захворювання на мастит у середньому на 31% у свиноматок першого опоросу та на 46,5% у свиноматок другого опоросу в порівнянні із контрольними групами.

У дисертаційній роботі проаналізовано дані щодо поширення, причин, вікової та сезонної динаміки клінічно вираженого маститу у свиноматок в умовах спецгоспу з інтенсивною технологією виробництва свинини, а також вивчено симптоматику, параметри метаболічних показників крові свиноматок та морфологічну картину секрету молочних залоз за умов розвитку серозного маститу. У порівняльному аспекті вивчено терапевтичну й економічну ефективність різних методів патогенетичної терапії при серозному маститі та динаміку метаболічних показників крові свиноматок під час лікування, а також розроблено заходи профілактики запалення молочної залози.

1. Клінічною формою маститу хворіє 13-14% маточного поголів’я, що найчастіше реєструється серед свиноматок першого – четвертого опоросу. Найбільш поширеною формою запалення є серозна, її діагностували у 88-90% свиноматок від загальної кількості хворих на клінічний мастит. У зимово-весняний період відзначали найвищу захворюваність свиноматок на мастит, що обумовлено зниженням резистентності їх організму під дією несприятливих кліматичних факторів, порушенням санітарно-гігієнічних умов утримання й годівлі поросних та підсисних свиноматок, ускладненням фізіологічного набряку, розвитком лактостазу.

2. Перші клінічні ознаки серозного маститу у свиноматок реєструються вже впродовж першої доби після опоросу і проявляються пригніченням загального стану, зниженням або відсутністю апетиту, помірно вираженою спрагою, неспокійною реакцією на процес ссання, підвищенням температури тіла до 400С та місцевої температури уражених пакетів молочних залоз, а також ознаками їх гіперемії, болючості, збільшенням розміру, щільною консистенцією і лужною реакцією секрету.

3. При серозному маститі з 60% проб секрету уражених пакетів молочних залоз було виділено змішану мікрофлору, представлену стрептококами й стафілококами, які мали гемолітичні властивості й виявились слабо- і нечутливими до антибіотиків цефалексину, лінкоміцину та ампіциліну, що використовуються в умовах господарства для етіотропної терапії.

4. За умов розвитку серозного маститу в крові свиноматок уже на 113-у добу поросності реєструється підвищений, у порівнянні з клінічно здоровими, вміст загального білка, серомукоїдів, лужної фосфатази та знижений рівень загальних імуноглобулінів і пролактину, а через 3-и години після родів з’являється С-реактивний білок, що можна вважати діагностично-прогностичними тестами розвитку серозного маститу.

5. Зростання умісту соматичних клітин у секреті залози при серозному маститі свідчить про початок розвитку у ній запалення. Встановлено, що підвищення кількості соматичних клітин відбувається за рахунок нейтро-фільних лейкоцитів (до 70,8%), моноцитів (до 9,2%), гістіоцитів (до 7,6%). При цьому кількість епітеліальних клітин помітно зменшується (до 3,8%).

Збереженість поросят до відлучення у свиноматок, які перехворіли на серозний мастит, знижується у порівнянні з клінічно здоровими в середньому на 27,3%.

6. Найкращий терапевтичний ефект при лікуванні свиноматок хворих на серозний мастит має коротка новокаїнова блокада нервів молочної залози за Д.Д. Логвіновим із введенням у простір між черевною стінкою й запаленим пакетом молочної залози 0,25% розчину новокаїну в дозі 40 мл із додаванням до нього 1 мл 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату на кожний уражений пакет, ін’єкцію виконують триразово, з інтервалом 24 години. Середній строк одужання свиноматок при цьому складає 3,5 доби, відсоток одужання від 86 до 96%, збереженість поросят до відлучення становить від 77 до 80%. Економічна ефективність цього методу становить 177,15 грн. на одну свиноматку.

7. Проведення медикаментозної профілактики серозного маститу у свиноматок шляхом введення 2,5% емульсії гідрокортизону в дозі 2 мл внутрішньом’язово, дворазово (перше введення на 113-ту добу поросності, друге – через годину після виведення останнього посліду) сприяє зменшенню частоти розвитку маститу після опоросу від 30 до 40%.

Публікації автора:

1. Салецька О.В., Вощенко І.Б., Пономаренко В.П. Ефективність методів патогенетичної терапії свиноматок з маститом // Науково-технічний бюлетень. «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин». – Харків, 2005. – № 91. – С. 80-82. (Дисертантом особисто проведено експериментальні дослідження, статистично опрацьовано отримані результати).

2. Харенко М.І., Пономаренко В.П., Вощенко І.Б., Салецька О.В. Поширеність клінічного маститу у основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 3 (30) Ч. І. – С. 172-175. (Дисертантом особисто, на підставі інформативних матеріалів і клінічних спостережень, вивчені, проаналізовані і узагальнені показники поширеності клінічного маститу).

3. Салецька О.В., Харенко М.І., Пономаренко В.П. Мастит, як причина вибраковування свиноматок в сучасному свиногосподарстві // Міжвідомчий тематичний збірник. – 2006. – № 86. – С. 402-404. (Дисертантом особисто, на підставі інформативних матеріалів і клінічних спостережень, вивчені, проаналізовані і узагальнені показники вибраковування свиноматок).

4. Салецька О.В., Вощенко І.Б., Харенко М.І. Причини, симптоматика, рання діагностика і терапія серозного маститу у свиноматок // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Ветеринарна медицина». – 2006. – № 1-2 (15-16). – С. 172-174. (Дисертантом особисто, в умовах господарства випробувано методи діагностики серозного маститу та статистично опрацьовано отримані результати).

5. Салецька О.В. Вікова динаміка клінічного маститу у свиноматок в умовах спецгоспу // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Ветеринарна медицина». – 2007. – № . 2 (18) – С. 126-129.

6. Салецька О.В. Застосування патогенетичної терапії при серозному маститі у свиноматок // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. – Львів, 2007. – Т. 9, № 3 (34), Ч. 1. – С. 134-138.

7. Салецька О.В. Мастит у свиноматок в спецгоспі з виробництва свинини // Матер. наук.-практ. конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету, 4-20 квітня 2006 року. – Суми, 2006. – Ч. 1. – С. 228-229.

8. Салецька О.В., Пономаренко В.П., Харенко М.І. Динаміка уражень молочних пакетів та розвиток ускладнень при клінічному маститі у свиноматок // Матер. наук.-практ. конференції «Аграрний форум – 2007», 4-6 квітня 2007 року. – Суми, 2007. – Ч. 1. – С. 146. (Дисертантом особисто, на підставі інформативних матеріалів і клінічних спостережень, проаналізовано статистичні дані та написано тези).

9. Салецька О.В. Вміст загального білку в сироватці крові клінічно здорових і хворих на серозний мастит свиноматок // Матеріали V міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини, 3-5 жовтня 2007 року. – Київ, 2007. – С. 113-114.

10. Застосування біологічно активних речовин в регуляції функції розмноження свиней: Методичні рекомендації для лікарів ветеринарної медицини / О.А. Власенко, М.І. Харенко, В.П. Пономаренко, І.Б. Вощенко, О.М. Чекан, Ю.В. Мусієнко, О.В. Салецька, С.П. Хомин, А.М. Харенко. – Суми, 2006. – 54 с. (Використані матеріали експериментальних досліджень дисертанта в підрозділі 3.9.“Патологія молочної залози”).