Анотація до роботи:

Буряк В.М. Діагностика та оптимізація терапії вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики та лікування вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом у дитячому віці на основі виявлення спадково обумовлених факторів ризику розвитку та вивчення механізмів взаємозв'язку різних рівнів регуляції діяльності серцево-судинної системи при даному захворюванні у дітей.

В результаті обстеження встановлена патологія, при наявності якої в родовідах мається висока імовірність виникнення гіпотензивного варіанта ВСД у дитячому віці, виділені імуноцитогенетичні маркери розвитку зазначеної дисфункції. Крім того, деталізовані відхилення у функціональному стані серцево-судинної системи та у вегетативному статусі дітей із ВСД за гіпотензивним типом. Результати біохімічних та електрофізіологічних досліджень дозволили виявити активну роль простаноїдів, щитоподібної залози, наднирників і стовбура мозку в регуляції гемодинаміки у дітей з гіпотензивним варіантом ВСД.

Розроблені диференційовані підходи до терапії ВСД за гіпотензивним типом у дитячому віці з включенням ГБО, препаратів церебрума композитума, актовегіна, що дозволяють ліквідувати клінічні симптоми захворювання, відновлювати фізіологічні концентрації в крові простаноїдів, параметри функціонального стану серцево-судинної та вегетативної нервової систем, щитоподібної залози, наднирників, стовбурових структур мозку.

Встановлено, що стан біоелектричної активності стовбура мозку, який відображають коротколатентні слухові викликані потенціали, а також рівні в крові простаноїдів, що характеризують місцеву регуляцію судинного тонусу, варто використовувати в якості критеріїв ефективності терапії дітей із ВСД за гіпотензивним типом.

У дисертації подано нове вирішення проблеми створення ефективних способів лікування ВСД за гіпотензивним типом у дітей. На основі виявлення спадково обумовлених факторів ризику розвитку та вивчення механізмів взаємозв’язку різних рівнів регуляції діяльності серцево-судинної системи розроблен ефективний диференційований підхід до терапії при даному захворюванні у дитячому віці.

1. Перебіг ВСД за гіпотензивним типом характеризується типовими для даного захворювання проявами (зниженням у всіх обстежених хворих систолічного та діастолічного АТ, у 90,7% пацієнтів – кардіалгіями, у 83,3% з них – головними болями, в 75,7% спостережень – запамороченням, в 72,2% випадків – збільшеною втомлюваністю та ін.), обумовленими порушенням функціонування надсегментарних регуляторних структур, та мають найбільшу вираженість у випадках сполучення дисфункції з гіперплазією щитоподібної залози.

2. Формування ВСД за гіпотензивним типом відбувається переважно (в 69,3% спостережень) у дітей з обтяженою спадковістю по даній дисфункції, гіпотонічній або гіпертонічній хворобі, захворюванням із перевантаженням ваготонічної діяльності вегетативної нервової системи (бронхіальна астма, виразкова хвороба та ін.), патології, що обумовлена дисгенією сполучнотканинних структур серцево-судинної системи, а також у дітей, які перенесли перинатальне ураження ЦНС та маючіх природжені стигми дизембріогенезу сполучнотканинних структур серцево-судинної системи.

3. Антиген В44 головного комплексу гістосумісності HLA є основним імуноцитогенетичним маркером розвитку у дітей ВСД за гіпотензивним типом. З виникненням ВСД за гіпотензивним типом у дітей, які перенесли у перинатальному періоді ураження ЦНС, тісну асоціацію мають антигени В44 (RR=5,55; c²=2,84), А29 (RR=5,55; c²=2,84), В13 (RR=4,76; c²=7,46), А25 (RR=2,44; c²=2,72) та А19 (RR=2,62; c²=2,80). По формуванню ВСД за гіпотензивним типом у сполученні з гіперплазією щитоподібної залози загрозливі носії фенотипу В44 (RR=16,41; c²=10,88), В15 (RR=3,25; c²=3,24), В5 (RR=3,09; c²=3,48) та А1 (RR=2,68; c²=4,57).

4. Функціональний стан серцево-судинної системи дітей з ВСД за гіпотензивним типом характеризується змінами біоелектричної активності міокарда у вигляді порушень процесів автоматизму, збудження, провідності та реполяризації, зниженням судинного тонусу внаслідок утрати еластичних властивостей судин, формуванням патологічних типів центральної гемодинаміки: 1) гіпокінетичного у сукупності з систолічною дисфункцією міокарда та компенсаторною тахікардією; 2) гіперкінетичного у поєднанні з діастолічною дисфункцією серцевого м’яза; 3) гіперкінетичного у поєднанні з брадикардією.

5. Вегетативний статус дітей із гіпотензивним варіантом ВСД характеризується вихідно високим рівнем функціонування симпатоадреналових регуляторних механізмів (у 34,8% хворих) із недостатнім підвищенням їх адаптаційної активності або переважанням початково холінергічної вегетативної спрямованості (в 42,7% випадків) та відповідній їй гіперсимпатикотонічної реактивності при типовому для обох випадків значному зниженні вегетативних резервів.

6. У випадках перенесеного у перинатальному періоді ураження ЦНС у пацієнтів чоловічої статі можливе надмірне напруження симпатичної ланки вегетативної нервової системи як у вихідному стані, так і під час розвитку адаптивних реакцій, а також при вегетативному забезпеченні діяльності. При сполученні ВСД за гіпотензивним типом з гіперплазією щитоподібної залози у обстежених осіб жіночої статі може мати місце вихідне переважання холінергічних вегетативних механізмів, яке сполучається з пригніченням адренергічної реактивності та симпатоадреналового забезпечення діяльності.

7. Система простаноїдів бере активну участь у патогенезі ВСД за гіпотензивним типом у дитячому віці, що проявляється включенням місцевих ендотеліальних компенсаторних реакцій у вигляді підвищеного вивільнення ПГF і тромбоксану, пригнічення вироблення ПГЕ і простацикліну, які намагаються зменшити діаметр судинного русла, або виснаженням ендотеліальних механізмів компенсації зниженого судинного тонусу, що супроводжується збільшенням вмісту в крові ПГЕ і простацикліну при зменшенні концентрації ПГF і тромбоксану і розвитком ендотеліальної дисфункції.

8. У дітей з ВСД за гіпотензивним типом має місце надмірна активація функціонального стану щитоподібної залози і пучкової зони наднирників, що проявлялось збільшенням рівня в крові Т₃ (в 19,2% випадків), Т₄ (в 40,3% спостережень), Кр (у 38,8% пацієнтів) і слід розглядати як компенсаторну реакцію у відповідь на зв’язану з гемодинамічними порушеннями циркуляторну гіпоксію.

9. Стан біоелектричної активності слухового аналізатора відображає функціональний стан стовбурових структур мозку і при гіпотензивному варіанті ВСД в дитячому віці характеризується порушенням де- і реполяризаційних процесів, яке, в свою чергу, призводить до відхилень при формуванні сумарного потенціалу дії і, відповідно, патологічній зміні збудження нейронів, а також порушенням внутрі- і міжструктурної провідності.

10. Параметри коротколатентних слухових викликаних потенціалів і рівні в крові простаноїдів нарівні з динамікою клінічних симптомів є найточнішими критеріями діагностики, визначення диференційованого підходу у вироблені терапії й оцінці ефективності лікування ВСД за гіпотензивним типом у дитячому віці.

11. Застосування ГБО в терапії дітей з ВСД за гіпотензивним типом дозволяє домогтися нормалізації ендокринних і вегетативних регуляторних впливів на роботу серця і судин, відновлення біоелектричної активності міокарда, судинного тонусу і центральної гемодинаміки, встановлення фізіологічних значень АТ, усунення клінічних проявів захворювання. Разом з тим використання ГБО не дозволяє ліквідувати у хворих, які перенесли перинатальне ураження ЦНС, відхилення від норми, пов’язані зі станом біоелектричної активності стовбурових структур мозку, а у пацієнтів зі сполученням гіпотензивного варіанта ВСД з гіперплазією щитоподібної залози ліквідувати патологічні концентрації простаноїдів.

12. Диференційоване призначення дітям з ВСД за гіпотензивним типом, які перенесли перинатальне ураження ЦНС, поряд з ГБО препарату церебрум композитум, а хворим з гіпотензивним варіантом ВСД, що поєднується з гіперплазією щитоподібної залози, одночасно з ГБО препарату актовегін ліквідує в першому випадку патологічні відхилення в стані біоелектричної активності стовбурових структур мозку, а в другому – простаноїдний дисбаланс.

Публікації автора:

1.Особливості розподілу антигенів головного комплексу гістосумісності HLA у підлітків, які страждають на нейроциркуляторну дисфункцію за гіпотензивним типом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –1999. – №3. –С. 30-34 .

2.О роли простагландинов в патогенезе нейроциркуляторной дистонии по гипотензивному типу у подростков // Врачебная практика. – 1999. – № 4. – С. 50-52.

3.Використання гіпербаричної оксигенації при лікуванні вегето-судинної дистонії за гіпотензивним типом у підлітків із супутньою гіперплазією щитовидної залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –1999. – № 5. –С. 53-56.

4.Состояние простациклин-тромбоксановой системы у детей, страдающих нейроциркуляторной дистонией по гипотензивному типу // Врачебная практика. – 1999. –

№ 5. – С. 54-56.

5.Динамика вызванных потенциалов ствола мозга у подростков с вегето-сосудистой дисфункцией по гипотензивному типу в процессе лечения методом гипербарической оксигенации // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1999. – Т.8, № 2. –С. 153-157.

6.Характер і роль функціональних взаємовідношень стовбура мозку, щитовидної та надниркових залоз у генезі вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом у підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –2000. – № 3. –С. 12-15.

7.Особенности функционирования тиреоидной системы у подростков с вегето-сосудистой дисфункцией по гипотензивному типу // Лікарська справа. Врачебное дело. –2000. – № 6. –С. 44-46.

8.Клиническая симптоматология и характер гормональных сдвигов в гипофизарно--тиреоидной системе при вегето-сосудистой дисфункции по гипотензивному типу у подростков, перенесших перинатальное поражение центральной нервной системы // Лікарська справа. Врачебное дело. –2000. – № 7-8. –С. 66-69.

9.Влияние гипербарической оксигенации на вегето-сосудистую дисфункцию по гипотензивному типу у подростков по данным электрокардиографических исследований // Український кардіологічний журнал. –2000. – № 5-6 (випуск II). –С. 49-51.

10.Содержание некоторых простаноидов и состояние функциональной активности ствола мозга у подростков при вегето-сосудистой дисфункции по гипотензивному типу // Лікарська справа. Врачебное дело. –2001. – № 1. –С. 49-53.

11.Функціональний стан стовбура мозку при вегето-судинній дисфункції за гіпотензивним типом у підлітків, які перенесли перинатальне ураження центральної нервової системи // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –2001. – № 1. – С. 20-23 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем вивчені особливості провідності збудження та формування сумарного потенціалу дії у структурах слухового аналізатора при вегето-судинній дисфункції за гіпотензивним типом у підлітків, які перенесли перинатальне ураження центральної нервової системи.

12.Про значення вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом у структурі вегетативних дисфункцій у підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –2001. – № 2. – С. 33-37 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем проведен аналіз літературних даних стосовно термінології, частоти зустрічаємості, значення вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом у підлітковому віці та її місці у структурі вегетативних дисфункцій у підлітків.

13.Роль наследственности в формировании вегето-сосудистой дисфункции по гипотензивному типу у подростков // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. –2001. – Випуск 5. – С. 248-254.

14.Влияние гипербарической оксигенации на динамику клинических проявлений и отклонений в функциональном состоянии гипофизарно-тиреоидной системы при вегето--сосудистой дисфункции по гипотензивному типу у подростков, перенесших перинатальное поражение центральной нервной системы // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2001. – № 2. – С. 46-49.

15.Стан біоелектричної активності стовбура мозку при вегето-судинній дисфункції за гіпотензивним типом у підлітків з гіперплазією щитовидної залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 4. – С. 37-39 (співавтори: Є.В.Прохоров, А.Г.Снєгірь). Здобувачем встановлен характер порушень біоелектричної активності стовбура мозку при вегето--судинній дисфункції за гіпотензивним типом та їх роль у генезі даного захворювання у підлітків з гіперплазією щитоподібної залози.

16.Клінічна характеристика та функціональна активність надниркових залоз у підлітків з вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом при призначенні гіпербаричної оксигенації // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 5. – С. 34-37 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем прослідкована динаміка клінічної симптоматики та функціональної активності надниркових залоз під впливом гіпербаричної оксигенації у підлітків із вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом.

17.Динамика показателей простациклин-тромбоксановой системы под влиянием гипербарической оксигенации у подростков с вегето-сосудистой дисфункцией по гипотензивному типу // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2001. – № 5-6. – С. 80-83 (співавтори: Є.В.Прохоров, П.Я.Кравцов). Здобувачем виявлен різноспрямований вплив гіпербаричної оксигенації на динаміку показників простациклін-тромбоксанової системи у підлітків із вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом при перинатальному ураженні центральної нервової системи та гіперплазії щитоподібної залози.

18.Информативность метода коротколатентных слуховых вызванных потенциалов в оценке состояния биоэлектрической активности ствола мозга у подростков с вегетососудистой дисфункцией по гипотензивному типу // Експериментальна і клінічна медицина. – 2001. – № 3. – С. 91-95.

19.Состояние системы простагландинов у подростков с вегето-сосудистой дисфункцией по гипотензивному типу при проведении гипербарической оксигенации // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2002. – № 1. – С. 137-139 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем вивчен вплив гіпербаричної оксигенації на динаміку вмісту в крові простагландинів у підлітків із вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом.

20.Взаимосвязь некоторых показателей эндокринной и простаноидной активности при вегетососудистой дисфункции по гипотензивному типу у подростков // Український медичний часопис. – 2002. – № 3. – С. 132-135 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем проведен кореляційний аналіз між показниками функціональної активності щитоподібної, надниркових залоз та простаноїдної системи у підлітків із вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом.

21.Характер центральной гемодинамики у подростков с вегето-сосудистой дисфункцией по гипотензивному типу // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2003. – №5-6. – С.19-21 (співавтори: Є.В.Прохоров, О.М.Пліса). Здобувачем виявлені патологічні типи центральної гемодинаміки при ВСД за гіпотензивним типом у дитячому віці.

22.Стан викликаної біоелектричної активності головного мозку у підлітків із нейроциркуляторною дистонією гіпотензивного типу // Фізіологічний журнал . – 1998. – Т.44, № 3. – С.19-20.

23.The role of hypoxia in changes in the functional state if the thyroid gland in adоlescents with hypotensive neurocirculatory astenia // Hypoxia medical journal. – 1998. – Vol.6, N2. – Р.32.

24.Вплив гіпербаричної оксигенації на динаміку викликаних потенціалів стовбура мозку у підлітків, хворих на нейроциркуляторну дистонію за гіпотензивним типом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –1999. – №4. – С. 85-86.

25.Особливості проведення збудження у стовбурі мозку у підлітків з вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. –2000. – № 2. –С. 48 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем встановлен характер порушень провідності нервових імпульсів у слуховому аналізаторі у підлітків з вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом.

26.Значення імуноцитогенетичних маркерів розвитку вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом у підлітків // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 3. – С. 111-112 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем виявлені антигени головного комплексу гістосумісності HLA, які зв’язані с розвитком вегето-судинноїї дисфункції за гіпотензивним типом.

27.Особенности терапии вегето-сосудистой дисфункции по гипотензивному типу с включением гипербарической оксигенации и препарата церебрум-композитум у подростков, перенесших перинатальное поражение центральной нервной системы // Материалы конгресса педиатров с международным участием: ”Ребёнок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования”. – Киев, 2001. – С. 124-125 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем проведен порівняльний аналіз загальноприйнятого лікування та терапії з включенням гіпербаричної оксигенації та церебрума-композитума у підлітків із вегето-судинною дисфункцією за гіпотензивним типом та перинатальним ураженням центральної нервової системи.

28.Использование актовегина в комплексе с гипербарической оксигенацией в лечении вегетососудистой дисфункции по гипотензивному типу у подростков с гиперплазией щитовидной железы // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2002. – № 2. – С. 25 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем обгрунтована необхідність включення в комплекс терапії вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом у підлітків із гіперплазією щитоподібної залози з патогенетичною метою препарату актовегін.

29.До питання первинної профілактики вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом у підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 6. – С. 56 (співавтор: Є.В.Прохоров). Здобувачем доведена необхідність виявлення спадково обумовлених імуноцитогенетичних факторів ризику розвитку вегето-судинної дисфункції за гіпотензивним типом, зокрема, асоційованих з цим захворюванням антигенів головного комплексу гістосумісності HLA, що допоможе своєчасно провести первинну профілактику захворювання.