Анотація до роботи:

Сергієнко Р.О. Діагностика та лікування адгезивного капсуліту плечового суглоба. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21. Травматологія та ортопедія.

Інститут травматології та ортопедії АМН України. Київ, 2006.

Робота присвячена вивченню ланцюгів патогенеза захворювання, діагностичних проявів адгезивного капсуліту плечового суглоба, розробці системи діагностики та консервативного лікування в залежності від стадій захворювання.

З метою визначення патогенезу адгезивного капсуліту проведено визначенння залежності внутрішньосуглобового тиску від просторової орієнтації плеча шляхом експериментального дослідження на 10 трупах, нейрофізіологічне обстеження з використанням методу стимуляційної та голкової ЕМГ у 25 хворих та патоморфологічне дослідження біоптованих тканин від 10 хворих на ідіопатичну форму адгезивного капсуліту.

Для вивчення можливості застосування ультразвукового методу для діагностики адгезивного капсуліту були обстежені плечові суглоби у 12 трупів (24 суглоба). В подальшому ультразвуковий метод був застосований для діагностики адгезивного капсуліту у 74 хворих.

Для розробки системи діагностики та вивчення диференційно діагностичних критеріїв використано матеріал клінічного та допоміжних методів 176 хворих із привідними контрактурами плечових суглобів.

З вищевказаних 176 хворих з привідними контрактурами плеча для подальшого аналізу були обрані 100 хворих з АК, яких розділено основну та контрольну групи. В основну групу включені 73 хворих, що лікувались за власно розробленою схемою консервативного та оперативного лікування. Контрольну групу склали 27 хворих, що лікувались відповідно за загальноприйнятою схемою лікування періартриту плечового суглоба.

Оцінка вихідного стану плеча та результатів лікування вираховувалась за шкалою Constant and Murley на момент поступлення до клініки, виписування після лікування, через 1 міс та через 1 рік після виписування.

На основі проведених досліджень створена система діагностики адгезивного капсуліту плечового суглоба. Доведена висока ефективність розробленої системи лікування в залежності від стадій захворювання. Отримані дані впроваджені у вигляді галузевого стандарту МОЗ, особисто впроваджені в практичну діяльність відділення травматології та ортопедії Черкаської обласної лікарні, відділення травматології та ортопедії Київської міської клінічної лікарні № 7.

В результаті проведених досліджень визначені важливі ланки патологічного ланцюга виникнення та перебігу адгезивного капсуліту плечового суглоба; розроблена система клінічної, сонографічної та рентгенологічної діагностики захворювання; встановлений диференційований підхід до вибору тактики лікування; розроблена система післяопераційної реабілітації.

Основні висновки отримані в результаті виконаної роботи з точки зору доказової медицини є наступними:

1. Адгезивний капсуліт є безперервним прогресуючим захворюванням плечового суглоба, що приводить до рубцевого переродження капсули та розвитку артрогенних контрактур. Захворювання проходить стадію асептичного запалення, стадію формування контрактур, стадію сформованих контрактур, йому не властивий зворотній перебіг та рецидивування. Адгезивний капсуліт найчастіше виникає у жінок віком від 50 до 59 років. Найважчий перебіг захворювання спостерігається у віці від 40 до 49 років. Контрактури плечового суглоба у хворих з адгезивним капсулітом є не лише привідними. Обмеження рухів виражено неоднаково для всіх площин. Найбільше виражена втрата зовнішньої ротації 92,5 %. Найменше страждає згинання (64,6 % середній відсоток втрати нормального обсягу).

2. Патоморфологічним субстратом адгезивного капсуліту є продуктивно-гіперпластичні фіброзивні зміни у м’яких тканинах плечового суглоба: суглобовій капсулі та зв’язках. Патогенетичними факторами є хронічне низькоактивне інтерстиційне запалення, що виражається наявністю більш чи менш поширених мононуклеарно-макрофагальних інфільтратів та проліферація гіперцелюлярної фібробластичної тканини пучкового характеру, що зумовлює розвиток артрогенної контрактури.

3. Найменший тиск в порожнині плечового суглоба спостерігається в положенні 45 відведення та 0 ротації. Контрактури плечового суглоба при адгезивному капсуліті не формуються на фоні підвищеного внутрішньосуглобового тиску.

4. Електроміографічні зміни в дельтоподібному м’язі при контрактурах плечового суглоба у хворих на адгезивний капсуліт вказують на відсутність денерваційних процесів, що є вагомим аргументом проти вертеброгенного генезу захворювання. Електроміографічна картина змін в м’язі найбільш повно відповідає наслідкам гіпотрофії від бездіяльності внаслідок артрогенної контрактури.

5. Застосування ультразвукового методу є високоефективним в діагностиці та лікуванні адгезивного капсуліту. Патогномонічною для захворювання є тріада ультразвукових ознак: потовщення капсули плечового суглоба в зоні ротаторного інтервалу, тендініт довгої голівки двоголового м’яза, порушення артикуляції в субакроміальному суглобі.

6. Діагноз адгезивного капсуліту можливо встановити за допомогою урахування сукупності даних клінічних та додаткових методів обстеження. Метод діагностики адгезивного капсуліту, що базується на створенні системи індексації клінічних ознак та даних додаткових методів обстеження, дозволяє встановити діагноз у 100 % випадків.

7. Тактика консервативного лікування адгезивного капсуліту залежить від стадії захворювання. Основу консервативного лікування хворих на адгезивний капсуліт складає внутрішньосуглобова дістензійна ін’єкція в комплексі з системою активної дозованої реабілітації.

8. Оптимальною тактикою хірургічного лікування контрактур у хворих з адгезивним капсулітом є артроліз плеча під артроскопічним контролем. Показаннями до хірургічного лікування є відсутність позитивної динаміки відновлення функції плеча, що підтверджується бальною системою оцінки, за умови адекватного консервативного лікування протягом 2 місяців та на фоні відсутності клінічних та ультразвукових ознак запалення в суглобі.

9. Використання запропонованої диференційованої схеми лікування дозволило отримати позитивні результати в 91,8% в основній групі на відміну від 70,4% в контрольній.

Практичні рекомендації

Рекомендується використовувати:

- розроблену систему діагностики, при застосуванні якої діагноз АК встановлюється у 100 % випадків;

- розроблену систему консервативного лікування та вдосконаленої технології оперативного лікування, при застосуванні котрих відмічається 97 % позитивних результатів;

- ультразвуковий контроль внутрішньосуглобового введення лікарських засобів в порожнину плечового суглоба, при застосуванні якого відмічається 100 % точність;

- спосіб іммобілізації при омартритах з ексудативним компонентом, при котрому досягається найменший тиск в порожнині плечового суглоба.

Публікації автора:

1. С.С. Страфун, Р.О.Сергієнко Роль підвищення внутрішньо суглобового тиску в формуванні контрактур при адгезивному капсуліті плечового суглоба// Травма. – 2001 - Т.2-№3 - С. 261-264.

Особистий внесок автора полягає у виконанні експериментальних та клінічних досліджень.

2. С.С. Страфун, Р.О.Сергієнко Адгезивний капсуліті плечового суглоба – проблеми діагностики та відновного лікування // Вісник ортопедії, травматології та протезування. -2002. - №4. - С. 5-9.

Особистий внесок автора – консервативне лікування хворих з адгезивним капсулітом.

3. С.С. Страфун, Р.О.Сергієнко, О.В. Долгополов Плече лопатковий періартрит – проблеми діагнозу, чи вихід зі скрутного становища? // Літопис травматології та ортопедії. -2003. - № 1-2. - С.135 -138.

Особистий внесок автора – аналіз груп клінічних спостережень з проблемами хронічного болю в плечі.

4. Л.В.Перфілова, Р.О.Сергієнко Застосування методу електропунктурної діагностики за Р.Фоллем у хворих на адгезивний капсуліт // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2003. - №4. - С.59 - 62.

Особистий внесок автора – діагностика адгезивного капсуліту у хворих, що представлені в роботі.

5. С.С. Страфун, Р.О.Сергієнко, В.Г. Лєсков. Комплексне консервативне лікування контрактур при адгезивному капсуліті плечового суглоба // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2004. - №2. - С.22 - 26.

Особистий внесок автора – консервативне лікування 80 % хворих з АК, систематизація та аналіз результатів лікування.

6. С.С. Страфун, О.Г. Гайко, Р.О.Сергієнко Електронейроміографічні зміни в дельтоподібному м’язі адгезивному капсуліті плечового суглоба // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2004. - №3. - С.62 - 64.

Особистий внесок автора – верифікація діагнозу адгезивного капсуліту, систематизація та аналіз отриманих даних.

7. С.С. Страфун, Р.О.Сергієнко, О.В. Долгополов Діагностика адгезивного капсуліту плечового суглоба // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2005. - №4. - С.48 – 52.

Особистий внесок автора: діагностика та верифікація діагнозу груп хворих, окрім хворих з пошкодженням ротаторної манжети, систематизація та аналіз отриманих даних.

Тези:

1. С.С. Страфун, Р.А.Сергиенко Диагностика адгезивного капсулита плечового сустава: проблемы и перспективы // Травматология и ортопедия России (35) - 2005. - С. 113.

Особистий внесок автора – діагностика та лікування хворих з адгезивним капсулітом.

2. R.A. Sergienko, A.Y.Vovchenko, Y.B. Kutsenok Ultrasound examination in diagnostic and treatment in adhesive capsulitis of the shoulder // 17 European Congress of ultrasound in Medicine and Biology. - 25-28 September. – Geneva 2005.

Особистий внесок автора – верифікація діагнозу адгезивного капсуліту, систематизація та аналіз отриманих даних.