Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Кріобіологія


298. Черкашина Дар'я Вікторівна. Дія цитозольних фракцій ембріональних тканин на стан печінки під час гіпотермічного зберігання та токсичного ураження: дис... канд. біол. наук: 03.00.19 / НАН України; Інститут проблем кріобіології і кріомедицини. - Х., 2004. , табл.



Анотація до роботи:

Черкашина Д.В. Дія цитозольних фракцій ембріональних тканин на стан печінки під час гіпотермічного зберігання та токсичного ураження. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.19 – кріобіологія. – Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню впливу цитозольних фракцій ембріональних тканин людини на прооксидантно-антиоксидантний та функціональний стан печінки щурів під час її гіпотермічного зберігання та подальшої нормотермічної реперфузії. Для обґрунтування перспективності попередньої обробки тварин цитозолем ембріональних тканин для підвищення ступеня схоронності органа було використано модель гострої інтоксикації тетрахлорметаном. Показано, що введення цитозоля ембріональних тканин або його термостабільної фракції за 24 або 4 год до отруєння повністю попереджує загибель тварин, а також призводить до зменшення ступеня ушкодження органа та нормалізації прооксидантно-антиоксидантної рівноваги, які було вивчено за біохімічними показниками у сироватці крові та гомогенатах печінки. Уведення щурам цитозоля ембріональних тканин за 4 год до ізоляції органа зменшує пошкодження печінки після 24 год гіпотермічного зберігання, призводить до пригнічення інтенсивності перекісних процесів та відтворення активності антиоксидантних ферментів, що супроводжуються короткостроковим підвищенням рівня АТФ та стимуляцією гліколізу.

  1. У дисертаційній роботі представлено теоретичне, експериментальне узагальнення та нове рішення наукової проблеми, що стосується зменшення ступеня пошкодження печінки під час довготривалого гіпотермічного зберігання та токсичного ураження шляхом попередньої обробки щурів цитозольними фракціями ембріональних тканин.

  2. Попереднє введення цитозольних фракцій ембріональних тканин послаблює токсичну дію тетрахлорметана, що проявляється у попередженні загибелі тварин, зменшенні амінотрансферазної активності та рівня ТБК-активних продуктів, а також у підвищенні вмісту альбуміну у сироватці крові. Виразність дії залежить від терміну попередньої обробки та складу фракцій.

  3. Уведення термостабільної фракції цитозоля ембріональних тканин нормалізує в печінці перекисні процеси, глутатіонредуктазну та глюкозо-6-фосфатдегідрогеназну активності, на тлі неповного відтворення глутатіонпероксидазної та каталазної активностей.

  4. Уведення цитозоля ембріональних тканин за 4 год до інтоксикації тетрахлорметаном справляє нормалізуючу дію щодо інтенсивності перекисних процесів та активності ферментів системи антиоксидантного захисту у печінці щурів, а попередня обробка за 24 год значно інгібує інтенсивність індукованого ПОЛ у печінці, що супроводжується тенденцією до підвищення каталазної активності та вмісту відновленого глутатіона на тлі неповного відновлення активності глутатіонредуктази.

За сукупністю усіх вивчених показників оптимальною є попередня обробка тварин цитозолем ембріональних тканин за 4 год до впливу.

  1. Попередня обробка щурів цитозолем ембріональних тканин за 4 год до ізоляції органа зменшує ступінь пошкодження печінки після 24 год гіпотермічного зберігання, що оцінювався протягом нормотермічної реперфузії органа.

  2. Уведення цитозоля ембріональних тканин приводить до значного пригнічення інтенсивності Fe2+-аскорбат-індукованого ПОЛ і нормалізації базального рівня ТБК-активних продуктів, а також активності каталази, глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази після 1 та 24 год гіпотермічного зберігання печінки щурів.

  3. Захисна дія попередньої обробки щодо прооксиданто-антиоксидантої рівноваги у печінці протягом гіпотермічного зберігання супроводжується короткостроковим підвищенням рівня АТФ та стимуляцією гліколізу, що оцінювався за активністю піруваткінази.

Публікації автора:

  1. Петренко О.Ю., Черкашина Д.В. Дія ембріоспецифічних факторів на перебіг гострої інтоксикації тетрахлорметаном у щурів / / Медична хімія. – 2003. – т.5, № 3. – С. 47-51. (Черкашина Д.В. самостійно виконала експерименти, здійснила статистичну обробку, сумісно зі співавтором інтерпретувала дані. Петренко О.Ю. приймав участь у плануванні експерименту та інтерпретації отриманих результатів).

  2. Черкашина Д.В., Петренко А. Ю. Способность эмбриоспецифических факторов снижать тяжесть острой интоксикации тетрахлорметаном у крыс / /Суч.пробл.токсикол. – 2003. – № 4. – С. 46-49. (Черкашина Д.В. самостійно виконала експерименти, здійснила статистичну обробку, сумісно зі співавтором інтерпретувала дані. Петренко О.Ю. приймав участь у плануванні експерименту та інтерпретації отриманих результатів).

  3. Черкашина Д.В., Петренко А. Ю. Влияние предобработки крыс эмбриоспецифическими факторами на состояние антиоксидантной системы печени в ходе гипотермического хранения и нормотермической реперфузии / / Проблемы криобиологии. – 2003. – № 4. – С. 49-57. (Черкашина Д.В. самостійно виконала експерименти, здійснила статистичну обробку, сумісно зі співавтором інтерпретувала дані. Петренко О.Ю. приймав участь у плануванні експерименту та інтерпретації отриманих результатів).

  4. Черкашина Д.В., Оченашко О.В., Петренко О.Ю. Захист печінки від гострого отруєння тетрахлорметаном препаратами ембріонального походження / / Трансплантологія. – 2003. – т. 4, № 1. – С. 49-50. (Черкашина Д.В. виконала експерименти, здійснила статистичну обробку щодо впливу ембріоспецифічних факторів на розвиток ураження печінці при попередній обробці тварин за 24 та 4 год, сумісно зі співавторами інтерпретувала дані. Оченашко О.В. виконала експерименти з попередньою обробкою тварин за 3 доби до отруєння. Петренко О.Ю. приймав участь у плануванні експерименту та інтерпретації даних).

  5. Черкашина Д.В., Петренко А.Ю. Течение СС14-индуцированного гепатита у крыс после введения эмбриоспецифических факторов / ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука та соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. Тез. доп. – Харків, 2003. – С. 87. (Черкашина Д.В. самостійно виконала експерименти, здійснила статистичну обробку, сумісно зі співавтором інтерпретувала дані. Петренко О.Ю. приймав участь у плануванні експерименту та інтерпретації отриманих результатів).

  6. Черкашина Д.В. Метод коррекции экспериментального токсического гепатита / / Материалы Пироговской студенческой научной конференции, г. Москва, 2003. – Вест. РГМУ, 2003. – т. 28, № 2. – С. 219.

  7. Черкашина Д.В. Превентивное действие эмбриоспецифических факторов на развитие экспериментального токсического гепатита у крыс / Матер. 4-ї Міжнар. міждісципл. науково-практ. конф. «Сучасні проблеми науки та освіти», 2003, м. Ялта./м. Харків: Українська Асоціація «Жінки в науці та освіті», ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 84.

  8. Суббота Н.П., Пашинский П.П., Черкашина Д.В. Биологическая активность криоконсервированных фетальных препаратов печени и их влияние на функциональное состояние гепатоцитов / / Матер. Всеукр. науч. конф. «Успехи и перспективы развития криобиологии и криомедицины», г. Харьков, 2001. – Проблемы криобиологии, 2001. – № 3. – С. 48-49. (Черкашина Д.В. виконала експерименти, здійснила статистичну обробку щодо впливу кріоконсервованих фетальних препаратів на стан тварин при експериментальному токсичному гепатиті, сумісно зі співавторами інтерпретувала дані. Пашинський П.П. виконав експерименти щодо кріоконсервування фетальних препаратів та їхньої дії при гипотермічному зберіганні гепатоцитів. Суббота Н.П. приймала участь у плануванні експериментів та інтерпретації даних).