Коробко Лідія Іванівна. Державне регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні : Дис... канд. наук: 25.00.02 - 2008.
Анотація до роботи:
Коробко Л.І. Державне регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.
Дисертацію присвячено розробці теоретичних засад удосконалення державного регулювання системи професійно-технічної освіти. Визначено сутність системи професійно-технічної освіти. Досліджено особливості державного регулювання системи професійно-технічної освіти. Доповнено перелік функцій професійно-технічної освіти. Запропоновано систему оцінювання підготовленості випускників професійно-технічних навчальних закладів. Розроблено практичні рекомендації щодо створення Центру розвитку професійно-технічної освіти при Міністерстві освіти і науки України. Проаналізовано сучасний стан розвитку системи професійно-технічної освіти. Проведено аналіз тенденцій діяльності професійно-технічних навчальних закладів України. Досліджено особливості діяльності професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області. Запропоновано розвинути структуру мережі професійно-технічних навчальних закладів шляхом створення на їх базі ресурсних центрів. Досліджено державне замовлення в системі професійно-технічної освіти. Удосконалено механізм багатоканального фінансування системи професійно-технічної освіти.
У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми вдосконалення механізмів державного регулювання системи професійно-технічної освіти шляхом визначення теоретичних підходів, напрямів його вдосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
Установлено, що системa професійно-технічної освіти є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями й навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Її слід розглядати як одну зі складових освітньої галузі, від ефективного функціонування якої залежить розвиток економіки країни в цілому. Система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів, незалежно від форм власності та підпорядкування, що здійснюють діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.
Особливостями державного управління системи професійно-технічної освіти є те, що відсутні дієві механізми державного регулювання якості підготовки фахівців у сфері професійно-технічної освіти, показники та критерії, за якими можна було б оцінити результативність підготовки фахівців. Ефективність управління Міністерства освіти і науки України професійно-технічною освітою щороку падає. Місцеві органи державної влади не приділяють достатньо уваги управлінню професійно-технічними закладами, на місцях не проводиться моніторинг ефективності діяльності цих закладів.
Аналіз динаміки бюджетного фінансування професійно-технічної освіти показує, що вона не виділялася як система пріоритетного бюджетного фінансування держави, отримуючи приблизно постійну частку від загальних видатків Державного бюджету на освіту, яка щороку знижується в розрізі державних видатків на освіту. Щорічні планові бюджетні видатки лише на 25–30% задовольняють потреби професійно-технічних навчальних закладів у фінансових асигнуваннях. Серед факторів, що негативно впливають на розвиток професійно-технічної освіти, слід виділити неповноту нормативно-правової бази сфери професійно-технічної освіти, колізії в чинному законодавстві щодо освіти, відсутність чіткого розмежування повноважень органів державної влади різних рівнів у сфері управління системою професійно-технічною освітою, невідпрацьованість схем міжбюджетних відносин, які б сприяли збільшенню фінансування професійно-технічної освіти на місцевому рівні.
Доповнено перелік функцій, що виконує система професійно-технічної освіти. Так, виділено функцію соціального захисту молоді, яка реалізується при входженні молоді в ринкові відносини через здобуття нею якісної професійно-технічної освіти, що дає випускникам змогу бути конкурентоспроможними і мобільними на ринку праці, а отже, соціально захищеними, та економічну функцію, яка означає плановане відтворення кваліфікованих трудових ресурсів практично для всіх галузей національного господарства.
Запропоновано створити Центр розвитку професійно-технічної освіти при Міністерстві освіти і науки України. Діяльність Центру полягатиме в аналізі розвитку системи професійно-технічної освіти, моніторингу ефективності діяльності професійно-технічних начальних закладів, розробці пропозицій щодо впровадження заходів державного регулювання професійно-технічної освіти. Створення такого Центру дасть можливість визначити найбільші проблеми у функціонуванні професійно-технічних закладів, у підготовці професійних кадрів для економіки, що дасть змогу на державному рівні підвищити ефективність державного регулювання системи професійно-технічної освіти.
У дисертаційній роботі запропоновано систему оцінювання підготовки випускників професійно-технічних закладів до професійної роботи, їх здатності виконувати свої професійні завдання шляхом введення коефіцієнтів: затребуваності випускників професійно-технічних навчальних закладів, приросту учнів, територіальності. Таке оцінювання підготовленості випускників професійно-технічного навчального закладу дасть змогу визначити кількість випускників останнього, які влаштувалися на роботу в регіоні, де розташований цей заклад; рейтинг навчального закладу, охарактеризувати громадську думку про якість професійної підготовки випускників; визначити кількість випускників професійно-технічного навчального закладу, які працевлаштувалися за межами регіону, в якому розташований цей навчальний заклад.
В управлінні діяльністю професійно-технічних навчальних закладів існують такі недоліки: низький конкурс абітурієнтів зі спеціальностей; недостатня забезпеченість сучасною фаховою україномовною навчально-методичною літературою; повільне впровадження в навчальний процес новітніх інформаційних технологій. Система управління професійно-технічною освітою в Україні зосереджена в декількох державних установах. Така розпорошеність у підпорядкуванні призводить до негативних наслідків. На зміну централізованому плануванню підготовки та розподілу фахівців було запроваджено державне замовлення на підготовку спеціалістів.
З’ясовано, що оптимізація мережі навчальних закладів професійно-технічної освіти шляхом їх укрупнення дасть змогу зберегти ресурсний і кадровий потенціал професійно-технічної освіти. Завдяки консолідації ресурсів покращиться матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів, оснащення навчального процесу, що підвищить якість підготовки фахівців середньої ланки. Об'єднання закладів професійно-технічної освіти сприятиме підвищенню якості викладацького складу. Економічна доцільність об'єднання професійно-технічних навчальних закладів зумовлена також економією бюджетних коштів.
Запропоновано створення ресурсних центрів на базі професійно-технічних навчальних закладів, сутність створення яких полягатиме в підвищенні якості навчання й рівня професійної підготовки. Основні функції ресурсних центрів: навчання складних і нових професій; навчально-методичне і програмне забезпечення підготовки для нових професій і за новими технологіями; аналіз змін вимог працедавців до кваліфікації випускників, підготовка пропозицій щодо змін професійних і освітніх стандартів; підвищення кваліфікації викладачів за новими навчальними і виробничими технологіями. Створення ресурсних центрів покращить рівень викладання в професійно-технічних закладах і дасть змогу підвищити якість підготовки фахівців відповідно до нових вимог розвитку національного господарства.
У дисертаційній роботі вдосконалено складові механізму багатоканального фінансування системи професійно-технічної освіти. Суть удосконалення зводиться до появи змішаного фінансування професійно-технічної освіти, яке виражається у взаємодії органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної влади, різних організаційно-правових структур, а також тристороннього договору підготовки кадрів, який передбачатиме цільове спрямування відповідних коштів на підготовку конкретного студента з виконання певних зобов’язань з боку фінансованого суб’єкта та суб’єкта, що управляє відповідними коштами, для фінансування видатків на здобуття професійно-технічної освіти.
Враховуючи ту обставину, що система професійно-технічної освіти є дуже важливою освітньою ланкою та виходячи із двоступеневої вищої освіти, обумовленої Болонською декларацією, вважаємо за необхідне Міністерству освіти та науки здійснити заходи щодо створення окремої ланки освіти – базової/середньої професійної із збереженням освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста; за навчальними закладами цієї ланки освіти зберегти права щодо надання випускника основної школи паралельно повної загальної середньої освіти та кваліфікації молодшого спеціаліста, а з деяких професій – робітничої кваліфікації; створити законодавчі акти прямої дії про базову (середню) професійну освіту і законодавчих засад функціонування таких закладів як самостійно, так і в структурі вищих навчальних закладів.
Публікації автора:
Коробко Л.І. Розвиток механізмів фінансування професійно-технічних навчальних закладів // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 2. – С. 125-128.
Коробко Л.І. Система маркетингу в державному управлінні професійною освітою // Державне будівництво [електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України]. – 2007. – № 2. – Режим доступу до журн.: http://www.kbuapa.kharkov.ua.
Коробко Л.І. Фінансове забезпечення програм професійної освіти в контексті організації державного управління // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2007. – № 4. – С. 104-110.
Коробко Л.І. Механізми управління комплексом професійної освіти // Економіка та держава. – 2008. – № 1. – С. 98-100.
Коробко Л.І. Правові основи державного управління освітою в Україні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України». – Запоріжжя, 2007. С. 49-51.
Коробко Л.І. Стан та перспективи розвитку сфери освіти в Україні // Матеріали шостого Пленуму Спілки економістів України та Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки». – Київ, 2007. – С. 308-309.
Коробко Л.І. Модернізація організаційно-економічного механізму функціонування системи вищої освіти – пріоритетне завдання держави // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів». – Дніпропетровськ, 2007. – Т. 5. – С. 81-82.
Коробко Л.І. Професійна освіта як чинник людського розвитку та сфери державного управління // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України»: Вид-во ХарРІНАДУ, «Магістр», 2008. – С. 261–263.
