Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Всесвітня історія


Новікова Олена Вікторівна. Державна система народної освіти Російської імперії в Криму (кінец XVIII - початок XXст.) : Дис... канд. наук: 07.00.02 - 2009.



Анотація до роботи:

Новікова О. В. Державна система народної освіти Російської імперії в Криму (кінець XVIII - початок XX ст.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історії. - Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2008.

У дисертації досліджується процес становлення і розвитку державної системи народної освіті загальноросійського типу в Криму в кінці XVIII - початку XX cт.

В результаті проведеного дослідження на основі архівних і друкованих джерел можна зробити наступні висновки. Становлення і розвиток державної освіті загальноросійського типу в Криму в кінці XVIII - початку XX ст. проходило в рамках розвитку системи освіти Російської імперії, але мало свої особливості. У кримських повітах становлення і розвиток державної системи освіти йшло швидше, ніж в північних повітах Таврійської губернії.

Найбільша кількість учнів навчалася в початкових народних училищах. Міські училища давали вищий рівень освіти. Успішно розвивалася середня освіта в кримських повітах Таврійської губернії. Серед учнів були представники різних національних груп і конфесій. У Криму відбувалося становлення жіночої освіти. Початкова і середня освіта для дівчаток ставала доступнішою.

В середині 90-х років XIX століття перше місце серед земських губерній Європейської Росії по розвитку народної освіти належало Таврійській губернії. Дослідження показало, що найбільш розвиненою частиною Таврійської губернії в справі освіти були саме кримські повіти.

Таким чином, Крим займав одне з перших місць у Європейській частині Росії по розвитку народної освіти, що визначило в цілому високий інтелектуальний потенціал багатонаціонального населення півострова.

У результаті вивчення, систематизації, і узагальнення архівних, друкованих джерел, наукових і статистичних матеріалів з історії народної освіті Російської імперії в Криму можна зробити наступні висновки. Становлення і розвиток державної освіти загальноросійського типу в Криму наприкінці XVIII - початку XX ст. проходило в рамках розвитку системи освіти Російської імперії, але в той же час мало свої особливості. У кінці XVIII - початку XIX ст. в Криму відбувається створення державної системи народної освіти. У кримських повітах становлення державної системи освіти йшло швидше, ніж в північних повітах Таврійської губернії.

Починаючи з 70-х років XIX ст. Таврійське губернське земство активно сприяло зростанню кількості шкіл. Найбільша кількість учнів навчалася в початкових народних училищах. Міські училища давали більш високий рівень освіти, хоч вони також належали до системи початкового навчання.

На відміну від північних повітів Таврійської губернії шкільна мережа в Криму формувалася інтенсивніше. У порівнянні з материковими повітами в Криму у відсотковому відношенні кількість учнів і вчителів початкових навчальних закладів росла швидше, кількість відмов при прийомі в початкову школу була незначною. На одного вчителя кримських повітів доводилася менша кількість учнів, ніж в північних повітах. Стан більшості шкіл в матеріальному і навчальному відношенні був визнаний «хорошим» і «відмінним». Платня педагогів в Криму була вища, ніж в північних повітах. Педагогічний склад початкових шкіл поповнювався за рахунок вихованців вчительського інституту Феодосії.

Навчальні заклади були дуже обмежені в коштах, але, починаючи з 50-х - 60-х років XIX віку, фінансовий стан поліпшився.

Розвиток мережі початкових навчальних закладів в Російській імперії загалом і в Криму зокрема, дозволяв надалі ввести загальне початкове навчання. Цьому процесу перешкодила Перша світова війна.

Успішно розвивалася і середня освіта в кримських повітах Таврійської губернії. Більшість учнів за своїм соціальним складом були дітьми міщан, дворян, купців і селян, що свідчить про досить демократичний підхід до питання навчання дітей. Серед учнів були представники різних національних груп і конфесій. Аналіз архівних і друкованих джерел дозволяє також зробити висновок про те, що Сімферопольська чоловіча гімназія в 1812-1917 рр. була не тільки найстарішим, але й провідним навчальним закладом Криму, в якому учні діставали освіту високої якості.

У Криму, як і по всій Росії, відбувалося становлення жіночої освіти. Освітні реформи 60 - 70-х років XIX ст. вплинули великим чином на розвиток жіночої освіти, в тому числі і в Криму. Початкова освіта для дівчат стає доступною. За 60-і роки XIX – початок XX ст. кількість дівчат у системі початкової освіти виросла, але ні в одному з повітів не досягло половини від всіх учнів. Проте, відсоток учениць в кримських повітах був вищий, ніж в північних повітах Таврійської губернії. Окрім початкової освіти, розвивалася для дівчат і система середньої освіти.

На початок XX ст. кількість початкових навчальних закладів у державній системі освіти Криму була меншою, ніж в північних повітах, але кількість середніх навчальних закладів і прогімназій була в 1,5 рази більшою в порівнянні з материковими повітами, що свідчить про високий рівень освіти населення. Таким чином, можна стверджувати, що Крим був найбільш розвиненим регіоном губернії в справі народної освіти.

Причинами такого явища, на наш погляд, були: активна участь земств в організації освіти населення, постійна допомога місцевого населення і органів державної влади. Міська влада Криму і земства відпускали значні суми на розвиток народної освіти: підвищували оплату вчителям за їх працю, знаходили гроші на викладання додаткових предметів і іноземних мов, придбання нових книг для бібліотек і навчальних посібників. Навчали дітей запитаним ремеслам, проводили курси підвищення кваліфікації для вчителів, оплачували відрядження педагогів з метою підвищення їх професійного рівня. На освіту кримські міста виділяли з бюджету грошей в 1,5 рази більше в порівнянні з північними повітами. Не можна не враховувати й такий чинник, як сприятливі природні умови. Крим як курортна зона давав можливість поправити здоров'я і вчителів, і учнів.

Навчальні заклади Криму отримували різноманітну допомогу від приватних благодійників, але й самі вчителі та учні не залишалися збоку від участі в добродійних заходах.

Велика увага в навчальних закладах Криму приділялася учням неросійського походження, у яких, часто уперше, з'явилася можливість залучення до основ світової культури через створену систему державної освіти загальноросійського типу.

Характерно, що держава не поспішала закривати національно-релігійні заклади. У першій половині XIX століття національно-релігійних навчальних закладів в кримських повітах було більше, ніж державних в 4 рази, учнів в національно-релігійних приватних навчальних закладах було більше в 2, 9 рази, ніж у державній системі освіти. Відзначена тенденція зберігалася і надалі. Кількість таких навчальних закладів не скорочувалася, але в той же час в державну систему освіти спостерігався приток учнів, які спочатку закінчили етноконфесійні навчальні заклади. У народних школах навчалися болгари, вірмени, греки, євреї, кримські татари, німці і представники інших національностей Криму. Вибір державного навчального закладу давав їм можливість продовжити освіту в навчальних закладах більш високого рівня.

На компетентну думку директора училищ Таврійської губернії А. М. Д`яконова, в середині 90-х років XIX століття перше місце серед земських губерній Європейської Росії з розвитку народної освіти належало Таврійській губернії. У свою чергу наше дослідження показало, що найбільш розвиненою частиною Таврійської губернії в справі освіти були саме кримські повіти. Причини інтенсивнішого становлення державної системи освіти загальноросійського типу в кримських повітах випливають з регіональних особливостей, властивих Криму (більша кількість міст, ніж у материковій частині губернії, значно більша питома вага міського населення і інтелігенції, вищі темпи соціально-економічного розвитку, етнічні і культурні особливості та ін.).

Таким чином, Крим займав одне з перших місць в Європейській частині Росії з розвитку народної освіти, що визначило в цілому високий інтелектуальний потенціал багатонаціонального населення півострова.

Статті у фахових виданнях:

1. Константиновское реальное училище в г. Севастополе (Из истории народного образования в Крыму) // Культура народов Причерноморья. – 2004. – №52(2). – С. 217 – 223.

2. К вопросу о месте и роли учителя в системе отечественного дореволюционного образования (Из истории народного образования в Крыму) // Культура народов Причерноморья. – 2005. – №65. – С. 79– 85.

3. Протоколы заседаний педагогических советов учебных заведений Крыма XIX - начала XXвв. как источник по истории народного образования // Культура народов Причерноморья. – 2006. – №74(2). – С. 64 – 77.

4. С. Б. Филимонов, Е. В. Новикова. Учителя и наставники симферопольского гимназиста Александра Лаппо-Данилевского // Культура народов Причерноморья. – 2006. – №84. – С. 40 – 45.

5. Императорское Ливадийское училище ведомства двора и уделов // Культура народов Причерноморья. – 2007. – №116. – С. 55 – 59.

6. Начальные народные училища крымских уездов Таврической губернии

(Из истории народного образования в Крыму во второй половине XIX – начале XX вв.) // Культура народов Причерноморья. – 2008. – №129. – С. 123 – 127.

7. Учителя симферопольского гимназиста Игоря Курчатова // Культура народов Причерноморья. – 2008. – №. 145 – С. 86 – 89.

Інші публікації:

1. Источники по истории народного образования г. Севастополя (по материалам Государственного архива г. Севастополя) // Сб. материалов V Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов – 2006». – Севастополь, 2006. – С. 225 – 229.

2. К вопросу становления и развития женского образования в Крыму (Из истории народного образования) // Сб. материалов Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов – 2008». – Севастополь, 2008. – С. 111 – 114.

3. К вопросу о научной значимости печатных источников по истории народного образования в дореволюционном Крыму // http: //www.msusevastopol. net / index. php?ac = science&science = lasarev & sub = lasarev&lasarev = 2006. – Дата просмотра. – 12.12.08.