Шевченко Мирослав Олексійович. Буття людини в геномній перспективі : дис... канд. філос. наук: 09.00.09 / Кабінет Міністрів України. — К., 2006. — 171арк. — Бібліогр.: арк. 162-171.
Анотація до роботи:
Шевченко М.О. Буття людини в геномній перспективі. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.09 – філософія науки. Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної Академії Наук України. Київ. 2006.
В дисертації досліджується сутність проекту “Геном людини” (геномний проект) та його вплив як на буття людини в усіх його проявах, так і на формування інформаційно-геномної парадигми. Проаналізовано його взаємозв’язки з нанотехнологіями і робототехнікою, які разом складають GNR-технологічний комплекс. Доведено, що проект “Геном людини” не тільки дозволяє вирішити ряд медичних проблем у лікуванні спадкових захворювань людини, але й взаємодіючи з нанотехнологіями і робототехнікою формує феномен антропоморфізації техносфери. Практика реалізації проекту “Геном людини”робить значно не передбачуваним майбутнє людини.
В дисертаційній роботі досліджено питання впливу проекту “Геном людини” на формування феномену постлюдини, та взаємозв’язку даного проекту з нанотехнологіями і робототехнікою, які разом створюють інформаційно-геномну парадигму. Це дало змогу дисертанту зробити такі висновки.
Сучасна актуалізація проблеми буття людини в геномній перспективі обумовлюється стрімким розвитком нано-, біо -, геномо-, нейро-, інфо-, комп’ютерно мережевих революцій.
Дослідження цієї проблеми призвели до появи інформаційно-геномної парадигми, яка не лише поглибила розуміння взаємозв’язків між дискурсивними практиками, ініційованими науками про людину, а й вказує на небезпеку застосування геномних технологій, які суттєво впливатимуть на глобальну еволюцію людини.
Розвиток ідей про можливість перенесення людських рис в машину, який розпочався в кібернетиці, призвів до розуміння нових можливостей спочатку кібернетичних машин, а згодом і біологічних систем, модифікація яких формується під впливом розвитку біотехнології і генної інженерії. Інформаційно-геномна парадигма, дозволяє біотехнологам в перспективі не лише трансформувати органічне життя, а й природу людини в багатьох її вимірах, що в поєднанні з іншими технологічними напрямами призведе до появи значно складних соціальних систем.
Сучасна практика застосування GNR–технологій надає нового імпульсу взаємодії між органічними і неорганічними реплікаторами (тобто системами, що самовідтворюються).
Сучасне зростання ролі нелінійних процесів в інформаційно- геномному середовищі обумовлено поглибленням диференціації знань в цьому середовищі, згідно з тенденцією антропоморфізації техносфери. Сутність цієї тенденції полягає в екстраполяції та втіленні людських рис в техносередовище. Практика застосування індустрії новітніх наукоємних технологій не лише поглиблює розподіл знань між людськими і нелюдськими чинниками, а й диференціацію когнітивних процесів.
Аргументовано, що біотехнологія, генна інженерія, нанотехнологія, робототехніка розмивають межі людської тілесності. Практика застосування цих технологій релятивізує людську природу, переносить вирішення багатьох особистісних проблем людини в медико-біологічну площину. Завдяки цьому ключовими парадигмами ХХІ століття стають парадигми, пов’язані із дослідженням тотальності людини, її тілесності, її нейросистеми, її мислення, її поведінки, здоров’я тощо.
Отже дисертаційне дослідження проблеми буття людини в геномній перспективі сприяє поглибленню розуміння та керування еволюцією як біологічних, так і штучних систем. Таке дослідження дозволяє зрозуміти тенденцію поступового перетворення відкритих нелінійних систем у системи зі свідомістю, що позначиться і на змінах природи людини.
Публікації автора:
Шевченко М.О. GNR-технології як спосіб подолання людини// Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2005”. Том 68. Філософія. – Дніпропетровськ. –2005. – С.66-67.
Шевченко М.О. Оновлення філософії природи. Інформаційно-гуманітарне середовище. Геномний проект// Материалы конференции “Философия природы и практическая философия”. – К., 2004. – С. 134.
Шевченко М.О. Філософський дискурс про геномний експрес ХХІ століття// Практична філософія. – 2003. – №4. – С. 101-110.
Шевченко М.О. Майбутнє людини в інформаційно-геномній перспективі// Мультиверсум. Філософський альманах. – Вип. 44. – К., 2004. – С.47-59.
Шевченко М.О. Принцип антропоморфізації техносфери// Мультиверсум. Філософський альманах. –Вип. 51. –К., 2005. –С. 68-78.
