Анотація до роботи:

Литвин О.П. Бульбочкові довгоносики роду Sitona Germ. та контроль їх чисельності на посівах гороху в умовах Північного Лісостепу України. – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2009 р.

Дисертація присвячена вивченню особливостей біології, а також видового складу бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ. Виявлено 14 видів, серед них домінували: смугастий (S. lineatus L.) (87,4%) та щетинистий (S. crinitus Hrbst.) (12,0%). Здійснено сезонну та багаторічну динаміку чисельності в агроценозах бобових культур. Проведено оцінку стійкості сортів гороху до бульбочкових довгоносиків, впливу строків посіву на ступінь шкодочинності та виявлено ентомофаги цих шкідників. Вивчено ефективність дії та тривалість дії сучасних інсектицидів для передпосівної обробки насіння гороху, встановлено економічну ефективність хімічних заходів захисту.

В результаті проведених досліджень в зоні Північного Лісостепу України уточнено видовий склад бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ. та особливості їх біології, сезонної і багаторічної динаміки чисельності в агроценозах бобових культур, досліджено ефективність хімічного захисту гороху від цих шкідників. Удосконалено систему інтегрованого захисту від бульбочкових довгоносиків. З проведених досліджень випливають такі висновки:

1. На посівах зернобобових культур в зоні Північного Лісостепу України виявлено 14 видів бульбочкових довгоносиків: S. lineatus L.; S. crinitus Hrbst.; S. sulcifrons Thunb.; S. humeralis Steph.; S. hispidulus F.; S. flavescens Marsh.; S. waterhоusei Walt.; S. inops Schnh.; S. longulus Gyll.; S. puncticollis Steph.; S. suturalis Steph.; S. cylindricollis Fahr.; S. callosus Gyll. а також вперше для зони виявлено S. ononidis Steph.

2. Глобальні зміни в агроценозах вплинули на багаторічну динаміку чисельності бульбочкових довгоносиків. Найменша щільність популяції шкідника спостерігається в роки з найвищим значенням ГТК. Зона екологічного оптимуму розширюється на північ, що спричинило просування в цьому напрямі багатьох фітофагів в тому числі і бульбочкових довгоносиків. Яскравим прикладом розширення зони шкодочинності та ареалу і освоєння нових екологічних ніш є S. ononidis Shasp. якого вперше виявлено в Північному Лісостепу України.

3. Сезонна динаміка чисельності бульбочкових довгоносиків визначається їх кормовими рослинами, погодними умовами та деякими іншими чинниками. Сходи гороху пошкоджують переважно смугастий (87,4%) та щетинистий (12,0%) бульбочкові довгоносики. Чисельність та шкодочинність цих довгоносиків збільшується на початку та всередині сезону. У зв’язку з коротким періодом вегетації гороху вони особливо небезпечні в період сходів.

4. З інших видів, що пошкоджують горох відмічені (S. humeralis Steph., S. flavescens Marsh., та S. inops Schnh. (0,6%)), проте їхні кормові зв'язки більш тісні з дикоростучими однорічними та багаторічними рослинами родини метеликових. На цих ценозах домінує S. humeralis Steph. (52,8%) часто зустрічаються S. longulus Gyll., S. crinitus Hrbst., S. lineatus L., S. inops Schnh., S. hispidulus F., S. sulcifrons Thunb.

5. Значному наростанню чисельності довгоносиків на люцерні сприяють оптимальні трофічні та інші чинники. Тут широко представлений S. humeralis Steph. (53,4%), у значній чисельності виявлено S. crinitus Hrbst., S. lineatus L., S. hispidulus F., S. longulus Gyll., S. sulcifrons Thunb., S. inops Schnh. Інші види траплялися в незначних кількостях в межах 0,1-0,3 %.

6. На конюшині спостерігалася нижча загальна чисельність бульбочкових довгоносиків ніж на люцерні і суміші багаторічних бобових трав. На цій культурі домінував S. sulcifrons Thunb. (49,2%), з підвищенням щільності популяції на початку та в кінці вегетації. Цей фітофаг поширений по всій території України на стаціях з достатнім зволоженням. Переважали і такі види, як: S. crinitus Hrbst., S. lineatus L., S. humeralis Steph., S. hispidulus F., S. flavescens Marsh., S. puncticollis Steph. Інші види бульбочкових довгоносиків виявлено в незначній чисельності.

7. На сумішах багаторічних трав спостерігалася найвища щільність популяції бульбочкових довгоносиків. На цій стації, як і на люцерні домінує S. humeralis Steph.

8. Встановлено, що сорти Уладівський харчовий та Люлинецький короткостебельний найменше пошкоджувались бульбочковими довгоносиками роду Sitona Germ.

9. В Північному Лісостепу України виявлено 15 видів жужелиць серед яких найбільш перспективний спеціалізований вид Bembidion properans Steph., ентомофаг бульбочкових довгоносиків, який знищує за добу до 100 яєць шкідника.

10. Для зменшення заселення гороху бульбочковими довгоносиками обов’язково необхідна просторова ізоляція між зернобобовими культурами не менше 500 м. Висів гороху в оптимально ранні строки сприяє зменшенню пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками і веде до підвищення врожайності цієї культури.

11. Застосування інсектицидів Гаучо, 70% з.п. (2,5 л/т) та Круізер, 35% т.к.с. (2,0 л/т) для обробки насіння гороху зменшувало шкодочинність бульбочкових довгоносиків на початку вегетації у 18 разів, при ефективності дії 95%. Тривалість такої захисної дії утримувалася більше 30 діб. При цьому рослини менше пошкоджувалися, краще розвивалися і довжина їх кореня сягала (14 см) майже вдвічі перевищуючи цей показник на контролі (8 см) де насіння гороху не оброблялося інсектицидними протруйниками.

12. Круізер, 35% т.к.с. (2,0 л/т) та Гаучо, 70% з.п. (2,5 л/т) забезпечували також зниження чисельності передімагінальних фаз бульбочкових довгоносиків роду Sitona Germ. у ґрунті в період цвітіння гороху відповідно у 6 та 5 разів при ефективності дії понад 80%.

13. Встановлено, що найбільш ефективними інсектицидами проти бульбочкових довгоносиків за обприскування гороху є такі препарати, як: Нурел Д к.е. (0,75 л/га), а з піретроїдів Карате Зеон мк.с. (0,20 л/га).

14. Обробка насіння гороху Круізером, 35% т.к.с. (0,5 л/га) забезпечувала надійний захист рослин від бульбочкових довгоносиків і є економічно вигідною, одержано додатково 544,85 грн. прибутку з кожного гектара. При цьому рентабельність становила 69,1%. Обприскування гороху інсектицидом Нурел Д, 55% к.е. (1,0 л/га) є економічно вигідним у порівняні із Карате Зеоном, 50% мк.с. (0,1 л/га), що дало змогу одержати додатково 319 грн. прибутку з кожного гектара за рівня рентабельності – 36,8%.

Публікації автора:

1. Федоренко В. П. Сільськогосподарським рослинам – надійний захист / В. П. Федоренко, М. М. Дем’янюк, О. П. Литвин, А. В. Федоренко // Карантин і захист рослин. – 2004. – № 4. – С. 12. (Особистий внесок здобувача 20%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

2. Федоренко В. П. Довгоносики роду Sitona Germ (особливості сезонної динаміки чисельності в агроценозах бобових культур) / В. П. Федоренко, О. П. Литвин // Карантин і захист рослин. – 2006. – № 4. – С. 20-22. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

3. Федоренко В. П. Екологічно зорієнтований захист посівів гороху від бульбочкових довгоносиків / В. П. Федоренко, О. П. Литвин // Карантин і захист рослин. – 2006. – № 5. – С. 24-26. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

4. Федоренко В. П. Обробка насіння гороху інсектицидами-надійний захист від бульбочкових довгоносиків / В. П. Федоренко, О. П. Литвин // Карантин і захист рослин. – 2007. – № 11. – С. 5-6. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

5. Литвин О. П. Видовий склад бульбочкових довгоносиків (Sitona Germ.) на зернобобових культурах в умовах Північного Лісостепу України / О. П. Литвин, В. П. Федоренко // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Київ, 2007. – № 53. – С. 64-69. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

6. Литвин О. П. Бульбочкові довгоносики на горосі (Пошкодження різних сортів культури представниками роду Sitona Germ. в умовах Північного Лісостепу України) / О. П. Литвин // Карантин і захист рослин. – 2008. – № 8. – С. 5-7.

7. Литвин О. П. Захист гороху проти бульбочкових довгоносиків роду Sitona : Сучасні проблеми захисту рослин [Тези доповідей конференції молодих учених] (14 вересня 2004 р.). – Київ. – 2005 – С. 30-31.

8. Литвин О. П. Сезонна динаміка чисельності бульбочкових довгоносиків роду Sitona: Екологічно обґрунтований захист рослин [Тези доповідей конференції молодих учених] (4-7 жовтня 2005 р.). – Київ. – 2005 – С. 74-76.

9. Литвин О.П. Ефективність дії інсектицидів проти бульбочкових довгоносиків на посівах гороху : Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів [Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів] (2-5 жовтня 2006 р.). – Київ. – 2006. – С. 40-41.

10. Литвин О.П. Сорти гороху та їх пошкодження бульбочковими довгоносиками роду Sitona в умовах Північного Лісостепу України : Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи [Матеріали міжнародної наукової-практичної конференції] (13-16 листопада 2006 р.). – Київ. – 2006. – С. 41-43.

11. Литвин О.П. Ефективність обробки насіння гороху інсектицидами проти передімагінальних фаз довгоносиків роду Sitona (Coleoptera: Curculionae) : VІІ з’їзд Українського ентомологічного товариства [Тези доповідей] (14-18 серпня, 2007 р.). – Ніжин. – 2007 – С. 75.