Анотація до роботи:

Веред П.І.;

Біотехнологія одержання та вивчення доцільності застосування вітчизняних препаратів для профілактики анемії поросят у порівнянні з імпортними аналогами. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006;

Дисертація присвячена розробці біотехнології одержання комплексного металовмісного препарату “Біомет” для профілактики анемії сільськогосподарських тварин та встановленню ефективності застосування фероколу та біомету для попередження анемії поросят, оскільки саме ці тварини найчастіше хворіють на неї. Вивчені біотехнологічні аспекти щодо конструювання вітчизняного антианемічного препарату; гематологічні, фізіолого-біохімічні, зоотехнічні показники у поросят, яким вводили препарати "Ферокол", “Біомет” (Україна); "Урсоферан", "Залізодекстран" (Німеччина); "Броваферан" (Німеччина–Україна); "Ферибіон" (Чеська Республіка); "Фердекстран В₁₂" (Іспанія).

Визначено оптимальну концентрацію компонентів препарату, введення якого в організм новонароджених поросят забезпечує підвищення збереженості й продуктивності тварин. За результатами виробничої перевірки доцільно на другий-третій день після народження вводити їм внутрішньом’язово в ділянку шиї або медіальної поверхні стегна препарати “Ферокол” або “Біомет” в дозі 2 мл.

Одержано патент 68862 А (спосіб профілактики та лікування анемії новонароджених поросят).

1. За розробленою нами біотехнологією одержано новий вітчизняний комплексний антианемічний ферумкупрумкобальтовмісний препарат „Біомет”. Вивчено біохімічні, гематологічні показники, прирости живої маси, досліджено збереженість поросят, яким уводили препарати "Ферокол" та “Біомет” порівняно з аналогами, що традиційно застосовуються в Україні та за кордоном.

Обгрунтовано необхідність виробництва та застосування препаратів "Ферокол" та “Біомет” для профілактики аліментарної анемії поросят.

2. Застосування антианемічних препаратів поросятам забезпечує підвищення концентрації сироваткового феруму на 15-й та 30-й дні життя порівняно з контрольною групою (р<0,001). Загальна залізозв’язуюча здатність сироватки крові виявилася найбільшою у поросят контрольної групи – 67,08±0,85 мкмоль/л та 65,76±0,92 мкмоль/л на 15-й та 30-й дні порівняно з дослідними групами (р<0,001). Концентрація Феруму в крові поросят, яким вводили ферокол, урсоферан, ферибіон та фердекстран В₁₂ збільшилася порівняно з тваринами із контрольної групи (р<0,01), а у поросят, яким вводили біомет, різниця виявилася ще більш суттєвішою (р<0,001), що свідчить про високу засвоюваність організмом Феруму, який в подальшому використовується в біосинтезі гемоглобіну.

3. Введення фероколу та залізодекстрану на 15-й день життя сприяє збільшенню концентрації гемоглобіну на статистично вірогідну величину відносно контрольної групи (р<0,001), причому, одночасно встановлено, що в контрольній групі цей показник знизився на 21,7–22,5% (р<0,001). У поросят, яким вводили ферокол, залізодекстран та броваферан концентрація гемоглобіну зросла (р<0,001–0,05). У тварин, яким вводили урсоферан, ферибіон, фердекстран В₁₂ та біомет цей показник збільшився відповідно на 13,8%, 11,9%, 15,3% та 18,02% при високому ступені вірогідності (р<0,001).

4. Введення новонародженим поросятам вітчизняних препаратів “Ферокол” та “Біомет”, а також препаратів “Броваферан” (Німеччина–Україна) “Залізодекстран”, “Урсоферан” (Німеччина), “Ферибіон” (Чеська Республіка), “Фердекстран В₁₂” (Іспанія) забезпечує позитивний профілактичний ефект при анемії. У групі поросят, яким вводили ферокол, кількість еритроцитів збільшилася на 14,1–25,5% (р<0,01) та (р<0,001) відповідно, а різниця відносно контрольної групи, де цей показник знизився на 1,83–15,6%, виявилася статистично вірогідною (р<0,001). При застосуванні залізодекстрану кількість еритроцитів збільшилася на 17,4% (р<0,01); броваферану – на 8,13% (р<0,02); урсоферану – на 25% (р<0,001); ферибіону – на 24,4% (р<0,001); фердекстрану В₁₂ – на 26,6% (р<0,001); біомету – на 23,5% (р<0,001).

5. Концентрація загальних сульфогідрильних груп у сироватці крові поросят контрольної групи була нижчою порівняно з тваринами, яким вводили антианемічні препарати, причому у поросят, яким вводили фердекстран В₁₂ та біомет, цей показник виявився відповідно вищим: (р<0,01) та (р<0,05). При вивченні концентрації білкових сульфогідрильних груп у сироватці крові у поросят контрольної групи відмічали нижчу їх концентрацію порівняно з тваринами, яким вводили фердекстран В₁₂ та біомет (р<0,05), що є свідченням відсутності блокуючої дїї металів-біотиків на тіоловмісні сполуки активних центрів ферментів.

6. При застосуванні фероколу, ферибіону, урсоферану та фердекстрану В12 вміст у крові РНК та ДНК був вищим порівняно з контрольною групою, але у групах поросят, яким вводили ферокол, ферибіон та урсоферан різниця виявилася статистично невірогідною; водночас при введенні біомету та фердекстрану В12 кількість ДНК виявилася вищою, ніж у контрольній групі (р<0,05), а концентрація РНК у крові поросят, яким вводили біомет, – більшою відносно контрольної групи (р<0,05), що є підгрунтям для підвищення інтенсивності анаболічних процесів в організмі поросят.

7. Найбільш низький рівень загального білка на 15-й та 30-й дні життя відмічено у поросят контрольної групи, що зумовлено гіпофункцією білоксинтезуючої системи, ініціюючим чинником якої може бути тканинна гіпоксія, котра призводить до метаболічних порушень в організмі і як наслідок – гальмування росту поросят. Водночас зменшення кількості загального білка спричиняє уповільнення засвоюваності організмом Феруму з екзогенних джерел та гальмує процеси синтезу гемоглобіну в еритроцитах, що ускладнює перебіг анемії. На 30-й день життя у поросят, яким вводили ферокол, урсоферан та ферибіон, кількість загального білка у сироватці крові була більшою, ніж у контрольній групі (р<0,01), а у поросят, яким вводили фердекстран В₁₂ та біомет, рівень вірогідності виявився ще більшим (р<0,001).

8. Жива маса поросят, яким вводили ферокол, залізодекстран, броваферан, урсоферан, ферибіон, фердекстран В₁₂ та біомет на 60-й день життя була більшою порівняно з контрольною групою (р<0,001), причому у поросят, яким вводили фердекстран В₁₂ та біомет, цей показник був вищий, ніж у тих, яким вводили ферибіон (р<0,01). Збільшення цього інтегрального показника вказує на посилення білоксинтезуючої функції та нормалізацію метаболічних процесів в організмі поросят, що впливає на показники живої маси та збереженість молодняку.

9. Збереженість поросят при застосуванні фероколу становила 91,7–95%; залізодекстрану – 91,7%; броваферану – 83,3%; урсоферану та фердекстрану В₁₂ – 95%; ферибіону – 90%; у контрольній групі цей показник становив 80–83,3%. В умовах навчально-дослідного господарства Чеського аграрного університету збереженість поросят, яким ін’єктували біомет, становила 93,3%, що на 8,3% більше, ніж у групі поросят, яким вводили ферокол, та на 10% більше, ніж при застосуванні ферибіону.

10. При вивченні коефіцієнта кореляції між показниками живої маси поросят та кількістю загального білка в сироватці крові, живою масою тварин та концентрацією гемоглобіну, концентрацією загального білка та гемоглобіну у поросят контрольної групи встановлено середню пряму кореляційну залежність (r = відповідно 0,69; 0,67; 0,72). У молодняку, якому вводили ферибіон та урсоферан, виявлено сильну пряму кореляцію між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,86; 0,77); живою масою та концентрацією загального білка в сироватці крові (r = 0,89; 0,76); між концентрацією гемоглобіну та загального білка (r = 0,77; 0,78). У групі тварин, яким ін’єктували ферокол, відмічали сильну пряму кореляційну залежність між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,75); концентрацією загального білка та кількістю гемоглобіну (r = 0,79); концентрацією білка та живою масою поросят (r = 0,78). При введенні біомету та фердекстрану В₁₂ виявлено сильну пряму кореляцію між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,77 та 0,76 відповідно); між концентрацією білка та гемоглобіну (r = 0,82 та 0,85) та між живою масою і концентрацією гемоглобіну (r = 0,77 та 0,76).

11. При вивченні коефіцієнта кореляції між концентрацією Феруму, Купруму та Мангану в крові поросят встановлено, що в контрольній групі між вмістом Феруму та Купруму є слабка пряма кореляційна залежність (r = 0,27); між кількістю Феруму та Мангану – середня пряма (r = 0,56). У групах, де застосовували ферокол та ферибіон, спостерігали сильну пряму кореляційну залежність між концентрацією Феруму та Купруму (r = 0,84 та 0,76 відповідно) та слабку обернену кореляцію між концентрацією Феруму та Мангану (r = – 0,25 та – 0,31). При застосовуванні урсоферану відмічали середню пряму кореляцію між умістом в крові Феруму та Купруму (r = 0,7) та слабку обернену – між вмістом Купруму та Мангану (r = – 0,45). Після введення біомету та фердекстрану В₁₂ встановлено сильну пряму кореляцію між концентрацією Феруму і Купруму (r = 0,78 та 0,86 відповідно).

12. Застосування фероколу дозволяє додатково одержати до 60-денного віку додатковий прибуток у розмірі 24,13 грн/гол., що на 2,94 грн більше, ніж при застосуванні урсоферану, та на 5 грн більше, ніж при використанні ферибіону. При цьому витрати на придбання фероколу становлять 0,16 грн/гол. Застосування біомету дає можливість одержати додатковий прибуток у сумі 28,53 грн/гол., що відповідно на 7,34 грн; 9,4 грн та 0,62 грн/гол. більше, ніж при використанні урсоферану, ферибіону та фердекстрану В_12. Це доводить доцільність застосування вітчизняних препаратів для отримання тваринницької продукції й зниження її собівартості та підвищення конкурентоспроможності.

Публікації автора:

1. Веред П.І. Вивчення дії протианемічних препаратів вітчизняного виробництва на організм поросят // Сучасна наука: напрями досліджень, стан і перспективи: Збірник матеріалів третьої міжвідомчої науково-практичної конференції. – Вінниця, 2003. – 251 с.

2. Веред П.І., Бітюцький В.С., Мельниченко О.М. Ефективність застосування металовмісних препаратів “Ферокол” вітчизняного виробництва і “Ферибіон” чеського виробництва // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини. – Львів, 2003. – Т. 5. (№ 2), ч. 3. – С. 27–30. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

3. Герасименко В.Г., Веред П.І. Біотехнологічні підходи конструювання і застосування вітчизняних препаратів у ветеринарній медицині // Біотехнологія. Освіта. Наука: Тези доп. І Всеукр. наук.-практ. конф. – К., 2003. – С. 105–107. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

4. Веред П.І. Порівняльна характеристика антианемічних препаратів вітчизняного виробництва і закордонних аналогів // Аграрні вісті. – 2004. – № 1. – С. 31–32.

5. Пат. 68862 А, 7 А61 К33/26. Спосіб профілактики та лікування анемії новонароджених поросят / В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко, М.О. Герасименко, П.І. Веред, В.М. Оксамитний // Пат. 68862 А, 7 А61К33/26. UA; Заявлено 12.11.2003; Опубл. 16.08.2004, Бюл. №8.

6. Рекомендації щодо застосування вітчизняного залізовмісного препарату “Ферокол” для профілактики та лікування анемії поросят-сисунів / В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко, П.І. Веред. – Біла Церква, 2004. – 7 с.

7. Рекомендації щодо застосування препарату комплексної дії “Біомет” для профілактики та лікування анемії новонароджених поросят / В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко, П.І. Веред. – Біла Церква, 2004. – 9 с.

8. Розробка технології одержання і використання металокомплексних препаратів для зменшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище / В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко, П.І. Веред // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2004. – № 73, ч. 1. – С. 44–47. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

9. Обмін заліза у поросят при використанні антианемічних препаратів вітчизняного та закордонного виробництва / П.І. Веред, В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко // Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах: Збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Вінниця, 2005. – С. 155–160. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

10. Technology of constructing membrane device of module type for lowmolecular connections ultrafiltrating / V.G. Gerassimenko, V.S. Bitutskiy, A.N. Melnichenko, P.I. Vered // VII International Conference of Young Scientists / TF, CUA. – Prague, 2005. P. 42–44. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).