Анотація до роботи:

Дмитренко С.С. Аутолейкоцитарна перфузія кінцівок з медикаментозним насиченням в комплексі хірургічного лікування хворих на діабетичну стопу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Запорізька медична академія післядипломної освіти, Запоріжжя, 2006.

У дисертації досліджується ефективність аутолейкоцитарної перфузії ліків у комплексному хірургічному лікуванні пацієнтів із синдромом діабетичної стопи (СДС). Відзначено низьку „діабетичну” обізнаність пацієнтів, хворих на цукровий діабет та вплив на формування СДС таких взаємообтяжуючих показників ризику, як наявність остеоартропатії, вираженість деформації та ішемії стопи, а також артеріальної гіпертензії, ожиріння, ретинопатії та протеїнурії на тлі не компенсованого цукрового діабету – гіперглікемії. Крім того, показано, що СДС супроводжується значними гемодинамічними змінами та зростанням показників ендогенної інтоксикації.

СДС поглиблює ендогенну інтоксикацію та взаємообтяжує цукровий діабет, призводить до значних гемодинамічних зрушень, виявлених допплерометричними дослідженнями. Використання в комплексі лікування СДС аутолейкоцитарної перфузії ліків сприяє покращенню загального стану пацієнтів, прискоренню компенсації цукрового діабету, зменшенню рівня ендогенної інтоксикації. Аутолейкоцитарна перфузія ліків дозволила скоротити тривалість лікування, вона має клінічний ефект і може бути рекомендована для міждисциплінарного застосування. Дана стратегія дозволяє скоротити кількість ампутацій в 1,4 разу.

З метою підвищення ефективності комплексного лікування та усунення ендогенної інтоксикації у пацієнтів із СДС до лікування слід залучати введення в аутолейкоцитарній зависі даларгіну. Застосування в комплексному лікуванні даларгіну має анаболічний ефект та моделює опіатергічні процеси протеосинтезу у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та практично вирішене наукове завдання щодо покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи шляхом розробки нового методу – аутолейкоцитарної перфузії кінцівок з медикаментозним насиченням лейкоцитарних носіїв .

1. Аналіз клінічних проявів у зіставленні з показниками клініко-лабораторних та інструментальних досліджень підтвердили гетерогенність синдрому діабетичної стопи, який є наслідком довготривалого некомпенсованого діабету, 12,13±0,94 року при цукровому діабеті 2 типу та 20,10±2,64 року при цукровому діабеті 1 типу. Досліджувані пацієнти із синдромом діабетичної стопи мають низьку „діабетичну” обізнаність та якість життя, не використовують елементи самоконтролю за перебігом цукрового діабету, незадовільно використовують глікемічну терапію, дієту та запізнено звертаються за допомогою в умовах вираженої декомпенсації цукрового діабету.

2. Наявність видимої деформації стопи, ішемії її тканин, підтвердженої реовазографією, а саме – скорочення швидкості наповнення артерій майже ніж у 2 рази, до 0,37±0,026 Ом/с та зменшенням реографічного індексу (пульсового артеріального кровонаповнення) до 0,293±0,026 мм., артеріальна гіпертензія при середньому рівні АТ (16,30±1,76)/(8,46±2,64) кПа, перевищення нормальної маси тіла на 15%, протеїнурії з масовою концентрацією 0,363±0,138 г/м³ при цукровому діабеті 1 типу та 0,102±0,024 г/м³ при цукровому діабеті 2 типу, ретинопатії з розширенням вен першого порядку та безсудинної площі очного дна на тлі не компенсованого цукрового діабету – гіперглікемії з молярною концентрацією більше 12,40±0,37 ммоль/м³ є взаємообтяжуючими показниками ризику розвитку СДС.

3. Аутолейкоцитарна перфузія як основний метод показана пацієнтам із СДС II, III, ступеня за Вагнером та як допоміжний метод – при гнійно-некротичному ураженні кінцівки IV, V ступеня за Вагнером, що обґрунтовано даними морфометрії, які свідчать про стимуляцію лімфоцитів в осередку запалення, а саме: кількість їх великих форм достовірно збільшується з 13,80±1,31 до 25,00±1,87 в основній групі та підвищується проліферація, показником якої є достовірне збільшення периметра ядерця з появою додаткового ядерця в базальних клітинах епідермісу.

4. Розроблений новий спосіб аутолейкоцитарної перфузії ліків в уражену кінцівку в комплексі хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи дозволив уводити лікарські речовини на лейкоцитарних носіях спрямовано до патологічного вогнища та досягти довготривалої максимальної концентрації лікарських речовин у зоні ураження.

5. У порівнянні з іншими методами консервативного лікування спосіб аутолейкоцитарної перфузії ліків при СДС дозволяє прискорити загоєння виразки на 7-10 днів, при СДС II ступеня Вагнером – 20,1±1,8 дня, при СДС III ступеня – 32,4±1,6 дня, при СДС IV ступеня – 76,3±2,3 дня в основній групі, відповідно, у групі порівняння – 31,20±0,01; 43,12±2,4 та 88,28±8,09 дня. Скорочуються термін лікування та ліжко-день. Спосіб аутолейкоцитарної перфузії ліків сприяє покращенню загального стану хворих із СДС, зменшується рівень ендогенної інтоксикації. Дана стратегія зменшує кількість ампутацій в 1,4 разу, з 32 до 21,3 %, має клінічний ефект і може бути рекомендована для міждисциплінарного застосування.

Публікації автора:

1. Дмитренко С.С. Стан ендогенної інтоксикації у хворих на синдром діабетичної стопи та його корекція шляхом аутолейкоцитарної перфузії ліків
// Вісник Сумського державного університету. – 2003. – № 7. – С.99 – 102.

2. Дмитренко С.С. Про новий спосіб лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи шляхом аутолейкоцитарної внутрішньо-артеріальної перфузії ліків // Харківська хірургічна школа. – 2004. – №4. – С.63 – 69.

3. Дмитренко С.С. Хірургічне лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи з використанням нового методу – шляхом аутолейкоцитарної внутрішньоартеріальної перфузії ліків // Харківська хірургічна школа. – 2005. – №1.1 (15). – С.216 – 220.

4. Бойко В.В., Дмитренко С.С. Аутолейкоцитарна внутрішньоартеріальна перфузія в лікуванні діабетичної виразки стопи // Вісник Сумського Державного університету. – 2001. – № 12. – С.96 – 102. (Здобувач зробив аналіз літературних джерел, здійснив забір і аналіз клінічного та лабораторного матеріалу, статистичну обробку, аналіз результатів дослідження та підготовку до друку).

5. Дмитренко С.С. Роль аутолейкоцитарної перфузії ліків у комплексному лікуванні хворих із синдромом діабетичної стопи // Зб. наук. праць СумДУ “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини”. – Суми, 2004. – С. 169 – 170

6. Бойко В.В., Дмитренко С.С. Клінічна та економічна ефективність аутолейкоцитарної перфузії ліків у хворих із синдромом діабетичної стопи // Матеріали міжнародного симпозіуму “Актуальні питання сучасної медичної допомоги населенню”. – Чернівці, 2003. – С. 44 – 49. (Здобувач зробив аналіз літературних джерел, здійснив набір і аналіз клінічного та лабораторного матеріалу, аналіз результатів дослідження, статистичні дослідження та підготовку до друку.)

7. Дмитренко С.С. Новий спосіб у лікуванні хворих на синдром діабетичної стопи // Матеріали науково-практичної конференції ”Сучасні напрямки розвитку ендокринології” (Другі Данилевські читання). – Харків, 2003. – С. 63 – 64.

8. Дмитренко С.С. Лікування септичних ускладнень у хворих на синдром діабетичної стопи шляхом аутолейкоцитарної перфузії ліків // Зб. наук. пр. Запорізького державного інституту удосконалення лікарів. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 64. – С.39–42

9. Бойко В.В., Дмитренко С.С. Новий підхід у лікуванні синдрома діабетичної стопи // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні напрямки розвитку ендокринології” (Треті Данилевські читання). – Харків, 2004. – С.19–20. (Здобувач зробив аналіз літературних джерел, здійснив набір і аналіз клінічного та лабораторного матеріалу, статистичну обробку, аналіз результатів дослідження та підготовку до друку).

10. Деклараційний патент № 46494 А. Україна, МКИ⁷ А 61 К 38/08. Спосіб лікування хворих із синдромом діабетичної стопи / Бойко В.В., Дмитренко С.С., Сиром’ятніков М.Ф. – №2001074723; Заявл. 06.07.2001; Опубл. 15.05.2002, Бюл. №5. (Здобувач є співавтором ідеї, їм здійснено оперативні втручання та опрацьовано спосіб транспортування та депонування лікарських засобів при СДС).