Анотація до роботи:

Кривошеєв С.П. Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) та удосконалення заходів захисту багаторічних насаджень від нього в Північному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Інститут захисту рослин УААН. – Київ, 2006.

Проведено аналіз поточного стану розповсюдження АБМ в Україні. Виявлено залежності розширення ареалу АБМ від кліматичних та ландшафтно-екологічних факторів. З урахуванням цих чинників проведено районування території Київщини на зони фактичного і можливого розповсюдження АБМ та його шкідливості.

Підтверджене формування діапаузи під впливом фотоперіоду на стадії гусениць молодшого віку. Вперше в Україні для АБМ встановлені пороги фотоперіодичної реакції, величини якої підтверджують географічну ідентичність українських популяцій та їх північноамериканське походження.

Досліджено фенологію, трофічні зв’язки залежно від зони і стаціального розподілу АБМ та його шкідливості для окремих видів багаторічних насаджень, що доводить можливість адаптації виду в північних регіонах країни.

Поповнено асортимент інсектицидів препаратами з високою біологічною ефективністю проти АБМ. Удосконалені фітосанітарні карантинні заходи захисту багаторічних насаджень від шкідника в Україні.

На процеси та напрямки розповсюдження АБМ в Україні впливають кліматичні та еколого-ландшафтні фактори. Сучасні підходи регуляції чисельності виду передбачають комплекс дій винищувальної концепції карантину рослин із обов’язковим застосуванням інсектицидів.

1. Американський білий метелик заселив територію України між 44-50 пн. ш. і активно розповсюджується в північному – північно-західному напрямку. За інтенсивністю розселення АБМ на території України виділено три групи областей: „збільшення”, „стабілізації” та „зниження”.

2. Вперше з 2003 р. відмічена поява АБМ в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, окремих вогнищ в Чернігівській, Сумській областях, в місті Києві. Збільшилась заселеність багаторічних насаджень на Вінниччині (3,9 тис. га) та Київщині (383,15 га).

Межа суцільного розповсюдження шкідника в східній частині Київської області піднімається з півдня на північний схід через населені пункти Веселий Кут – Ківшовата – Ольшаниця – Кагарлик – Веселинівка – Баришівка – Лук’янівка. Близько 90% всіх зафіксованих вогнищ розмноження АБМ на Київщині виявлено вздовж автотрас. Найбільш значне скупчення осередків (67%) спостерігається вздовж шляхів напрямків: „Біла Церква – Київ”, „Миронівка – Київ” та „Яготин – Київ”.

3. Встановлено значне підвищення теплозабезпеченості Київської області в період з 2000 по 2005 рр. – +25...240С, що створило передумови для адаптації та розвитку двох поколінь шкідника у вторинному ареалі, які забезпечувались ефективними температурами в межах 1225…1406С. Цикл розвитку метелика в І-му поколінні від яйця до лялечки на Київщині триває 47-50 днів, а до вильоту імаго 60-65 днів, зимуючого – відповідно 43-50 та 282-290 днів;

4. Відповідно до характеру територіального поширення АБМ в Київській області виділено зони:

– постійної присутності з відносно високою шкідливістю (Баришівський, Бориспільський, Броварський, Васильківський; Згурівський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Рокитнянський, Яготинський райони);

– потенційного розповсюдження та середньої шкідливості (Богуславський, Білоцерківський, Вишгородський, Володарський, Сквирський, Ставищанський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський райони та південно-східна частина Чорнобильського);

– вільна (Бородянський, Іванківський, Макарівський, Поліський, Чорнобильський райони) з ймовірним спорадичним розвитком. В цій зоні не зареєстровано жодного вогнища.

5. Чутливими до дії фотоперіоду є гусениці L₁-L₃ віків, у яких при тривалій фотофазі (понад 16 годин) формується безперервний розвиток, а при короткій – індукується діапауза на фазі лялечки. Поріг ФПР у Київської популяції АБМ становить близько 15 годин 30 хвилин і має тенденцію до зменшення (збільшення) при підвищені (знижені) температури.

6. В Київській області відмічене живлення гусені шкідника на 25 видах рослин із 12 ботанічних родин серед яких майже третину (32%) складають Rosaceae. В груповому відношенні переважає дерево-чагарникова рослинність – 16 видів. Помітні пошкодження АБМ завдає насадженням приватного сектору, узбічь транспортних магістралей, в яких зростає до 76% та 48% кормових видів рослин відповідно. Значної дефоліації багаторічні насадження зазнають в період розвитку гусені ІІ покоління в межах 10-30% проти 5-10% – в першому.

7. Встановлена висока 95-100% ефективність проти гусені інсектицидів: Децис Профі, 25% в.р.г., Карате 050 ЕС, 5% к.е., Моспілану, 20% з.п., Фозалону, 35% к.е., Матчу 050 ЕС, 5% к.е., Актофіту, 0,2% к.е. і Конфідору Максі, 70% в.г. При застосуванні бактеріальних препаратів Лепідоцид і Бітоксібацилін 100%-ву загибель гусені L₃ віку забезпечують на 5-7 день, а L₅ – лише Лепідоцид на 10 день.

Ювеноїд Інсегар, 25 WP, з.п. забезпечує 100%-ву загибель АБМ в процесі личинкового і лялечкового метаморфозу при застосуванні проти гусені L₁-L₅ віків.

8. Значне поширення АБМ в багаторічних насадженнях південних областей та Закарпаття, стабілізація підкарантинних площ, відсутність значного господарського та економічного значення дають підставу в майбутньому до перегляду карантинного статусу виду в Україні.

Публікації автора:

1. Омелюта В.П., Кривошеєв С.П., Шевченко Н.Г. Распространение и специфика развития американской белой бабочки Hyphantria cunea Drury (Lepidoptera: Arctiidae) в Киевской области // Инф. Бюлл. ВПРС МОББ. – Черновцы, 2004. – №34. – С. 126-132. (Особистий внесок 70%. Проведення досліджень, аналіз результатів, написання статті).

2. Шевченко Н.Г., Кривошеєв С.П., Омелюта В.П. Прогнозування розвитку американського білого метелика в Київській області // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – К., 2004. – № 50. – С. 208-214. (Особистий внесок 80%. Проведено дослідження, проаналізовано результати, зроблено висновки).

3. Кривошеєв С.П. Удосконалення хімічного захисту багаторічних насаджень від американського білого метелика // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2005. – № 51. – С. 98-102.

4. Фокін А.В., Кривошеєв С.П. Роль вітру в поширенні американського білого метелика (Hyphantria cunea Drury) у перші роки появи на півдні України // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. праць. – К., 2005. – Вип. 91. – С. 126-130. (Особистий внесок 60%. Збір інформації, проаналізовано отримані матеріали).

5. Кривошеєв С.П. Захист багаторічних насаджень від американського білого метелика в Київській області // Вісник Степу: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах” (15-17 березня 2005 р.). – Кіровоград, 2005. – С. 70-72.

6. Омелюта В. П., Кривошеєв С.П. Географічне поширення американського білого метелика і фактори, що його обумовлюють // VI з’їзд Українського ентомологічного товариства: Тези доповідей. – Біла Церква, 2003. – С. 85-86. (Особистий внесок 60%. Узагальнено експериментальні дані, зроблено висновки).

7. Кривошеєв С.П. Проблема боротьби з американським білим метеликом // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів (5-7 квітня 2004 р.). – Вінниця, 2004. – С. 29-31.

8. Кривошеєв С.П. Фотоперіодична індукція лялечок американського білого метелика // Сучасні проблеми захисту рослин: Тези доповідей конференції молодих вчених (14 вересня 2004 р.). – Київ, 2005. – С. 26-27.

9. Кривошеєв С.П. Видовий склад та пошкоджуваність дерев американським білим метеликом в умовах північного лісостепу України // Екологічно обґрунтований захист рослин: Тези доповідей конференції молодих учених (4-7 жовтня 2005 р.). – Київ, 2005. – С. 112-115.