Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Савранчук Володимир Вікторович. Агробіологічне обгрунтування процесів формування урожайності та якості зерна різних сортів озимої пшениці в північному Степу України : Дис... канд. с.- г. наук: 06.01.09 / УААН; Кіровоградська держ. сільськогосподарська дослідна станція. — Кіровоград, 2004. — 193арк. — Бібліогр.: арк. 154-174.



Анотація до роботи:

Савранчук В.В. Агробіологічне обґрунтування процесів формування урожайності та якості зерна різних сортів озимої пшениці в північному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2004.

Виявлено особливості формування урожайності, якості зерна та встановлені закономірності формування щільності продуктивного стеблостою у сортів озимої пшениці за різних агрометеорологічних умов. Визначені показники економічної ефективності вирощування досліджуваних сортів озимої пшениці в північному Степу України.

Найвища урожайність у сортів Одеська 267, Українка одеська, Красуня одеська, Ніконія та Селянка по чорному пару одержана при сівбі з 10 до 25 вересня, а у сорту Вікторія одеська – з 17 до 25 вересня. Оптимальна норма висіву сортів Красуня одеська, Українка одеська та Одеська 267 становила 4 млн./га. За пізніх строків сівби та недостатнього зволоження ґрунту норму висіву доцільно збільшити до 6 млн./га.

Після кукурудзи на силос у сортів Одеська 267, Красуня одеська та Селянка істотно вища урожайність формувалася при сівбі з 10 до 25 вересня (з 22,0 до 24,0 ц/га; 22,4-24,6 ц/га та 37,6-38,7 ц/га), а сортів Українка одеська та Ніконія – з 17 до 25 вересня, яка відповідно становила 23,5-25,6 ц/га та 34,9-35,0 ц/га. Оптимальна норма висіву – 5 млн. схожих насінин на 1 га. Сорт Вікторія одеська найбільш чутливий до строків сівби.

Процеси формування густоти рослин, осіннього і весняного кущіння, накопичення вуглеводів та їх витрат, виживання рослин в різні періоди, реалізації потенціальної продуктивності стеблостою виявилися вирішальними складовими забезпечення урожайності та якості зерна озимої пшениці за різних агротехнічних факторів та метеорологічних умов.

  1. Показники польової схожості насіння озимої пшениці залежно від строків сівби по чорному пару змінювались від 60,4 % до 83,8 %, а після кукурудзи на силос – від 53,8 % до 67,8 %. Вплив строків сівби на польову схожість по чорному пару складав 33 %, по попереднику кукурудза на силос – 7 %. Від сортового складу та норм висіву польова схожість практично не залежала.

  2. Зміщення строків сівби з ранніх на пізні та збільшення норми висіву після обох попередників зменшувало інтенсивність кущіння та накопичення надземної вегетативної маси. По чорному пару найбільш інтенсивне кущіння незалежно від строків сівби характерне для рослин сорту Одеська 267. При оптимальних (10.09-17.09) та пізніх (25.09-2.10) строках сівби після кукурудзи на силос досліджувані сорти за інтенсивністю кущіння практично не відрізнялись.

  3. Вміст вуглеводів у вузлах кущіння рослин сортів Одеська 267 і Красуня одеська по чорному пару перед припиненням осінньої вегетації у середньому за строками сівби складав 23,1 і 23,4 %, а після кукурудзи на силос – 19,5 і 19,0 %, відповідно. Рослини сорту Українка одеська мали менші показники після обох попередників, відповідно на 2,2-2,5 % та 1,7-2,2 %. Найвищий вміст вуглеводів в усіх сортів відмічений при сівбі з 10 по 17 вересня і становив відповідно 24,1-29,7 % та 20,0-24,9 %.

  4. Витрати вуглеводів рослинами озимої пшениці протягом зимового періоду залежали від ступеня їх розвитку та віку. Чим потужніше розвинуті рослини з осені, тим більшу кількість вуглеводів вони витрачали взимку. У рослин ранніх строків сівби по чорному пару витрати вуглеводів за зимовий період сягали більше 80 % від їх початкової кількості, а у рослин пізніх строків сівби – до 74 % по чорному пару та до 60 % після кукурудзи на силос.

  5. Зимостійкість рослин досліджуваних сортів після чорного пару була нижчою при ранніх строках сівби і зростала до оптимальних, а в окремі роки навіть досягала більш високого рівня при пізніх строках сівби. Збільшення норми висіву із 3 до 6 млн. схожих насінин на гектар призводило до зниження рівня зимостійкості з 73,6 до 67,6 % по чорному пару та з 83,8 до 78,5 % після кукурудзи на силос.

  6. При сівбі озимої пшениці по чорному пару до 10 вересня найвища загибель рослин спостерігалась протягом зимового періоду, тоді як при сівбі пізніше 10 вересня основна їх маса гинула у весняно-літній період вегетації. Після кукурудзи на силос за всіх строків сівби значно більша кількість рослин гинула теж протягом весняно-літньої вегетації.

  7. Загущення посівів сорту Одеська 267 незалежно від строків сівби та попередників при збільшенні норми висіву насіння сприяло зростанню кількості рослин на одиниці площі, як у фазу сходів, так і повної стиглості зерна, проте, їх виживання в усі періоди вегетації зменшувалося.

  1. Вища урожайність у сортів Одеська 267, Українка одеська, Красуня одеська, Ніконія та Селянка по чорному пару формувалась при сівбі в період з 10 по 25 вересня, а у сорту Вікторія одеська – з 17 по 25 вересня. При розміщенні озимої пшениці після кукурудзи на силос сорти Одеська 267, Красуня одеська та Селянка формували істотно вищу урожайність при сівбі в період з 10 по 25 вересня, а сорти Українка одеська та Ніконія – з 17 по 25 вересня. Сорт Вікторія одеська виявився найбільш чутливим до строків сівби, формуючи найвищу урожайність при сівбі 25 вересня. Зміщення строків сівби в обидва боки від вказаних періодів негативно впливало на показники урожайності, але найбільше її зниження відмічено при сівбі 25 серпня.

  2. Оптимальна норма висіву сортів Красуня одеська, Українка одеська та Одеська 267 по чорному пару становила 4 млн./га. Зменшення норми висіву до 3 млн. схожих насінин на гектар призводило до суттєвого зниження урожайності за всіх строків сівби. Після кукурудзи на силос оптимальна норма висіву складала 5 млн./га. За пізніх строків сівби та недостатнього зволоження ґрунту найвища урожайність досліджуваних сортів отримана при сівбі з нормою висіву 6 млн./га.

  3. Частка впливу погодних умов на накопичення білка в зерні озимої пшениці по чорному пару становила від 50 до 67 %, тоді як строків сівби – від 8 до 27 %. Вміст білка у зерні сортів Одеська 267 варіював із 11,8 до 15,0%, Красуня одеська – з 12,1 до 13,7%, Українка одеська – з 12,1 до 13,5 %. При ранніх строках сівби у сортів Українка одеська і Красуня одеська по чорному пару збільшувався вміст білка і клейковини, а пізніх – лише клейковини. Після кукурудзи на силос строки сівби майже не впливали на вміст білка у зерні, тоді як вміст клейковини у сорту Красуня одеська при ранніх та пізніх строках сівби зростав відповідно на 3,2 і 1,0 %, а у сорту Одеська 267 цей показник збільшувався лише при пізніх строках сівби.

  4. Вирощування всіх сортів озимої пшениці в ланці сівозміни з чорним паром за оптимальних строків сівби було високорентабельним, а після кукурудзи на силос – низькорентабельним, і в окремі роки – недоцільним. Зміщення строків

сівби по чорному пару в бік ранніх або ж пізніх підвищувало собівартість зерна на 35,3-48,0 % та зменшувало умовно чистий дохід з 727- 909 до 345-447 грн. з гектара.

Публікації автора:

  1. Савранчук В.В. Обґрунтування строків сівби нових сортів озимої пшениці по чорному пару на Кіровоградщині // Бюл. ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 21-22. – С. 62-65.

  2. Савранчук В.В., Мостіпан М.І., Ліман П.Б. Формування врожаю озимої пшениці при різних нормах висіву залежно від строків сівби в північному Степу України // Зб. наук. праць Уманського держ. агр. ун-ту. – Умань, 2004. – Вип. 57. – С. 45-52. (Особистий внесок Савранчука В.В. – відбір зразків, проведення обліків і спостережень, обґрунтування та статистичний аналіз результатів досліджень, написання статті).

  3. Мостіпан М.І., Савранчук В.В., Ліман П.Б. Динаміка густоти рослин нових сортів озимої пшениці протягом вегетаційного періоду залежно від строків сівби в північному Степу України // Зб. наук. праць Уманського держ. агр. ун-ту. – Умань, 2004. – Вип. 58. – С. 42-50. (Особистий внесок Савранчука В.В. – проведення обліків і спостережень, узагальнення результатів досліджень, написання статті).

  4. Савранчук В.В., Мостіпан М.І., Ліман П.Б. Якість зерна сортів озимої пшениці залежно від строків сівби в північному Степу / М-ли Всеукр. наук.-практ. конф. “Особливості ведення зернового господарства України залежно від кон'юнктури ринку” // Збірник наукових праць ін-ту землеробства УААН. – К., 2004. – Спец. вип. – С. 77-82. (Особистий внесок Савранчука В.В. – проведення обліків і спостережень, наукове обґрунтування досліджень, статистичний аналіз результатів, формування висновків, написання статті).

  5. Савранчук В.В. Вуглеводний обмін та зимостійкість сучасних сортів озимої пшениці в залежності від строків сівби в північному Степу України / Вісник Полтавської держ. аграр. акад.– Полтава: Тера. – 2004. – № 3. – С. 72-76.

  6. Методичні рекомендації по вирощуванню високих врожаїв сільськогосподарських культур в умовах Кіровоградщини / Савранчук В.В. Станіславук В.А., Нарійчук С.Ф., Плужник Г.Ф. та ін. – Кіровоград, 2001. – 22 с. (Особистий внесок Савранчука В.В. – наукове обґрунтування попередників, строків і норм сівби озимої пшениці).

  7. Рекомендації по сівбі озимих культур під урожай 2003 року / Савранчук В.В., Плужник Г.Ф., Григор’єва О.М., Калініченко О.А. та ін. – Кіровоград, 2002. – 19 с. (Особистий внесок Савранчука В.В. – загальна редакція, обґрунтування оптимальних строків сівби і норм висіву озимої пшениці).

  8. Особливості проведення сівби озимих зернових культур під урожай 2004 року / Савранчук В.В., Плужник Г.Ф., Ліман П.Б., Бєлякова О.А. та ін. – Кіровоград, 2003. – 16 с. (Особистий внесок Савранчука В.В. – загальна редакція, наукове обґрунтування оптимальних строків сівби і норм висіву).